У Тисменицькому районі, на березі Дністра, розкинулось мальовниче село Жовтень. На початку XX ст. навколо графської садиби було створено дендропарк. Посадки виконані у строгій геометричній формі: рівні алеї, ряди дерев, правильні симетричні фігури насаджень — типові ознаки регулярного стилю. Площа парку порівняно невелика, до 3 гектарів. Саджанці завозилися з розсадників Австрії, Польщі, Німеччини. Тут чимало інтродукованих дерев і кущів (рис. 16): тюльпанне дерево звичайне, гінкго дволопатеве, псевдотсуга Мензіса та близько 20 інших інтродуцентів. Тепер це старі дерева, діаметр стовбурів яких понад 0,5 м. Вони привертають увагу своїми квітучими кронами.

Рис. 16. Дендропарк в селі Жовтні (схема).

У дендропарку росте і досить розповсюджений в озелененні клен татарський, невисокий покручений кущ. Це типова лісостепова рослина, яка росте по схилах гір, байраках, рідколіссях, долинах річок. Листки клена татарського дуже своєрідні, несхожі на листя інших кленів. Вони трилопатеві, майже яйцевидні. Молоді крилатки цієї рослини влітку виділяються яскравим червоним кольором, що робить клен татарський дуже привабливим у паркових посадках. А от квіти у нього непоказні, зеленувато-білі, дрібні.

У дендропарку тепер відпочивають трудящі. До їх послуг відкритий клуб, який збудовано серед старих дерев і кущів. Під кроною старого тюльпанного дерева розмістився спортивний майданчик.

Є в парку і місце під кронами вікових дерев, де лежать воїни-визволителі, що загинули при визволенні села Жовтня від німецько-фашистських загарбників. Сюди на Свято Перемоги приїжджають рідні загиблих з усіх кінців нашої країни. Учні місцевої школи шефствують над цими могилами. А старий парк живим пам’ятником стоїть на сторожі їх вічного спокою.

Джерело: Терлецький В. К., Фодор С. С., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат. – Ужгород:Карпати. – 1985. – 136 с.