Барвінок малий (Vinea minor L.). Російська назва — барвинок малый; місцева—барвінок, барвенок, барвинок, барвін, барвін-зілля, барвінек, барвінець, барвінина, барвінок звичайний, барвінок хрещатий, бервен, берви, бервинок менший, бервінець, бервінок весільний, борвинок, зеленка, могильник, могильниця.

Барвінок малий.

Вічнозелена рослина з родини барвінкових (Аросупасеае). Стебло лежаче, вкорінюється, до 60 см завдовжки. Листки супротивні, еліпсовидні, блискучі, шкірясті, квітки темно-голубі, одиничні, пазушні, на ніжках, цвіте навесні в травні—червні. Рослина отруйна.

Росте в дубових, дубово-грабових, рідше дубово-букових лісах. За останні роки в Закарпатті проводиться величезна, до 1—3 т, заготівля надземної частини цієї рослини. Така виснажуюча заготівля цієї рослини на Закарпатті може призвести до повного її знищення.

З лікувальною метою використовують траву барвінку. З листків барвінку виділений кристалічний алкалоїд минорин (Є. С. Заболотна).

Барвінок застосовують в народній медицині у вигляді відвару для полоскання рота при зубній болі, як зміцнювальний, кровоочисний, в’яжучий, кровоспинний та послаблюючий засоби.

Листки відомі як в’яжучий засіб, при цинзі.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971