До змісту

Район села Вишково є єдиним на Закарпатті, де вельми інтенсивно проявилася інтрузивна магматична діяльність в кінці міоцену (12-15 мільйонів років тому).

З боку шосейної дороги цей куточок виглядає дещо незвично для Закарпаття. Своєрідність рельєфу придають конусоподібні вершини, що представляють собою близькоповерхневі інтрузії магми, які проникали в піщано-глинисті породи, менш стійкі до руйнувань та зносу в порівнянні з виверженими породами. В силу цього інтрузії відслонилися й утворили систему куполоподібних вершин.

З інтрузивною діяльністю пов’язані Вишківські ртутні родовища, а також рудні прояви свинцю, цинку та золота. Вперше ртуть у Закарпатті була виявлена  на початку п’ятдесятих років, саме в районі Вишкова. Вважалося, що раніше ртутні руди в краї не були відомі, але при проходці розвідувальних та експлуатаційних гірничих виробок на родовищі Боркут були виявлені древні штольні. Здавалося б, ці виробки повинні бути дуже давніми, бо здавна ртутний мінерал кіновар цінувався на вагу золота. З нього виготовляли дуже стійку фарбу, однойменну з мінералом. Однак припущення про давній вік виробок були поставлені під сумнів, коли виявилося, що вони вентилювалися за допомогою паперових вентиляційних труб. Такі труби стали застосовуватися в гірничій справі тільки в кінці минулого століття. Таким чином, виробки могли бути пройдені не раніше, ніж наприкінці минулого або на початку нинішнього сторіччя. Відомостей про ці виробки не збереглося, хоча ці роботи навряд чи трималися в секреті. У Вишківському районі є кілька невеликих штолень − сліди пошуків золота, а також виробки, в яких перед світовою війною намагалися добувати свинцево-цинкові руди.

Знайомство з районом Вишкова доцільно почати з ртутного родовища Шаян. У відкритих гірничих виробках можна зібрати колекцію мінералів та ртутних руд. Руда являє собою змінений гранодіорит-порфір, мінералізований кіновар’ю та марказитом. Ці ж мінерали утворюють мережу дрібних прожилок. Ртутні руди супроводжують каолініт, галлуазит та аллофан. Прожилки склоподібного аллофана з мережчатим малюнком можна знайти на родовищі у верхній частині кар’єра. Тут же можна зустріти й досить рідкісний ртутний мінерал − мета-ціннабарит. Він інтенсивно заміщується кіновар’ю, тому слід шукати смоляно-чорні зерна серед червоної кіноварі.

Родовище пов’язане з тектонічним розломом, який сприяв піднесенню з глибин земної кори гідротермальних розчинів, що містять ртуть. Інтрузія виявилася сприятливим середовищем, й розчини, проникаючи через неї, «розвантажувалися», утворюючи поклади ртутних руд.

Після відвідин ртутного родовища рекомендуємо побувати біля мінерального джерела, на базі якого створено санаторій «Шаян».

Неподалік Вишкова, в районі струмка Ракош, розробляють туфи, з яких отримують облицювальні плити.

При ознайомленні з родовищем туфів слід уважно оглянути відвали. Іноді тут, в порожнинах туфу, зустрічаються друзи кварцу, окремі кристали якого можуть досягати 5 см в довжину. Кварц утворився в порожнинах за рахунок циркуляції гарячих розчинів.

Наступний об’єкт для огляду − кар’єр Луці в інтрузії діорит-порфіриту. Ця інтрузія примітна тим, що магма була багата летючими компонентами, й при охолодженні утворилися численні гнізда кальциту, хлориту, цеолітів. Тут зустрічається навіть мінерал датоліт.

Якщо в запасі є час, то слід проїхати далі за кар’єр, до струмка Шуте. Тут, в руслі струмка, можна зустріти жили зі свинцево-цинковою мінералізацією.

Під час геологічної екскурсії в околиці Вишкова відвідайте комбінат, де переробляються ртутні руди, та познайомтеся з технологією виробництва металевої ртуті.

Не менш цікаво побувати на ртутному родовищі Боркут − найбільшому в Закарпатті, на базі якого працює комбінат. Відкриття цього родовища було досить складним та вимагало значних витрат. Додамо, що геологія ртутних родовищ одна з найскладніших. У перший період пошукових робіт було відкрито багато невеликих ртутних родовищ та рудопроявів, але всі вони відносилися до категорії тих, що легко розкриваються: руди виходили на денну поверхню. Потім настав тривалий період напружених пошуків. Ніяк не вдавалося добитися відчутних результатів, незважаючи на самовіддану працю колективу геологів Вишківської партії, якою керувала Віра Миколаївна Зайцева, безмірно віддана геології людина. Виникло питання щодо доцільності подальших пошукових робіт. Як й у випадку з Беганьським поліметалічним родовищем ентузіазм та глибока переконаність В.Н. Зайцевої свідчили, що в районі Вишкова ще є великі ртутні родовища. Пошукові роботи, хоча й у меншому обсязі, але продовжувалися. Віра Миколаївна вирішила піддати ретельній ревізії визнані не промисловими ртутні рудопрояви, відкриті на першому етапі робіт.

І ось іде проходка однієї з останніх на ділянці Боркут свердловин. Сонячний серпневий день. Дільничний геолог розглядає керн без ознак оруднення. В цей час порушилася циркуляція промивальної рідини, насос нагнітав її в свердловину під великим тиском. Геолог перервав своє заняття, коли зірваний з насоса шланг облив його промивною рідиною. Але дивним виявився колір рідини. Вона готується з глинистого розчину й, зазвичай, має сірий колір. А тут рідина була незвичайного криваво-червоного кольору. Виявилося, що свердловина розкрила дуже багату ртутну руду. Так як руда складається з мінералу кіноварі, то й буровий розчин виявився червоним. Так було відкрито ртутне родовище Боркут, а заодно доведено, що пошуки нових родовищ ртуті в цьому районі мають перспективу.

За своєю будовою родовище Боркут має багато спільного з родовищем Шаян, але тут в окремих блоках знаходяться дуже багаті руди, які, крім того, відрізняються різноманіттям.

Руди складаються з кіноварі, марказита, піриту, каолініту, кальциту. Зустрічаються органічні мінерали, а також чорні бітуми.

Ртутна мінералізація концентрується в трьох типах порід: ліпарітових туфах, діорит-порфірити і пісковиках. Склад порід впливає на вигляд руд. Ясно-сірі ліпаритовие туфи, просочені кіновар’ю, набувають гарний рожевий відтінок. Мінералізовані діорит-порфірити нерідко мають брекчієвидну або плямисту текстуру, що утворилася у зв’язку з нерівномірним розподілом рудних мінералів. У пісковиках не завжди чітко проявлена рудна мінералізація, але досить провести по ним твердим предметом, як з’являється яскраво-червона риска, що виявляє присутність кіноварі. Для мінералогічної колекції слід зібрати зразки всіх трьох типів.

Наступний розділ

Источник: Лазаренко Э.А. По вулканическим Карпатам. Путеводитель. – Ужгород: Карпаты, 1978. – 96 с.
Переклад О.Цапулич