Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

Вітаю на власному блозі, який на 90 відсотків буде присвячений туристичним походам, на 90 відсотків – Карпатами та на 90 відсотків – пішохідному туризму. Всі інші 10 відсотків – це, можливо, печери, сплави, цікаві поїздки, та всіляка всячина, яка влітає в голову, коли виходиш на балкон на 5-му поверсі, бачиш вдалині гори та фантастичні хмари над ними, і не розумієш чому ти ще тут, а не там…

Ось такі от плани-аероплани. Багато чого хочеться показати та багато про що розповісти, так що, заходьте, читайте, відгукайтесь. А краще за все – беріть рюкзак та й в гори…

Останні статті:

Хто не бачив Пікуя…

Ясиньові поляни, Прислoп, Вовча яма та Чортів міст.

В пошуках водоспадів

Що означають назви місцевостей в Карпатах

Сходження на Герлаховський Штіт


Зібралися ми з кумом змістовно провести вихідний день. Змістовно – однозначно в поході. Накинули маршрут (не новий звичайно, з новими все тугіше і тугіше, а добре забутий старий) на Синаторію та на Соколець, але з Тур’їх Ремет. Обзвонили бажаючих – не густо з різних причин. Ну вдвох, так вдвох, не вперше. А тут надійшла інформація, що наші знайомі на Стінку зібралися (цікавий такий скелястий хребтик над Жорнавою, неподалік місця падіння Княгинянського метеориту, якраз на самому кордоні зі словаками).

Детальніше »


Знову неділя і знову похід. Погода видалася похмура, але що може зупинити справжніх мандрівників. Отож, куди податися. Враховуючи, що наш товариш Володя взяв машину, вирішили відвідати цікавейше місце, про яке я вже не раз чув, − Лагуну. Місце з такою живописною назвою розташоване на ріці Люта за селом Чорноголова (Великоберезнянський р-н, Закарпаття).
Детальніше »


Колись давно ми знайшли на Руні печеру. Знали, що вона там є , знали що десь в районі Менчула (однієї з вершин Руни), але не знали конкретно де. Компанія тоді була невелика (Саші Кохани, кум Ігор, Іра та я) і нею ми облазили всі скелясті виступи Менчула від вершини до границі лісу. Чомусь прив’язка була до скель , напевно так легше собі уявити вхід в печеру. Нічого не знайшовши, ми вже поверталися в Липовець плавно траверсуючи Рівну. Детальніше »


Давненько я не їздив електричкою. Останні спогади – це ковбойські вагони, де на сходинці висіло (влітку зазвичай) декілька любителів вітру в лице, зайці обманювали кондукторів перебігаючи з початку поїзду в кінець через перон (а кондуктори дивилися на все крізь пальці через смішну вартість білетів), а уява про автоматичні розсувні двері була на рівні настільного персонального комп’ютера.

Детальніше »


Якось я похвалився кумові, що маю Шенгенську візу.
− О, класно, можна буде в Татри з’їздити, кудись сходити.
− Чого це – кудись? Як іти, так на найвищу” – жартуючи патетично бовкнув я.
− На Герлах кажеш – кум прищурив око – давай, шукай маршрут та й валим.
− Ага, валим – подумав я собі, та й розмова забулася.
Детальніше »


Завдяки зсилці Валентина Волошина у фейсбуці я потрапив на статтю Войцеха Крукара (Wojciech Krukar) “Місцеві назви Західних Бещадів та Низького Бескиду” (http://www.porozumieniekarpackie.pl/116,a,nazwy-terenowe-bieszczadow-zachodnich-i-beskidu-niskiego.htm). Стаття грунтовна, наукова, але для звичайного споживача, яким є я (з моїм незначним знанням польської мови плюс інтернет) найбільш цікавими моментами були самі назви: топографічні (вони, до речі становлять 60-65% опрацьованих Крукарем назв), культурні (12%) орендаторські (18%) та ін., а точніше їх значення. Більшість з них зустрічаються на території Карпат, як в розмовах населення, так і на топографічних мапах: Магури, Прислопи, Кічери, Діли та багато інших. Для тих, кому цікаві наші карпатські назви, та, можливо, хочеться щось додати (якусь назву чи її значення) прошу читати далі.

Детальніше »


Снігу в горах навалило немало, весна в розпалі, води вдосталь, тож пора відправитися в традиційний весняних похід: через полонину Руну (Рівну) на важкодоступний водоспад Юнтур (Юних туристів) та водоспад Воєводин. Похід цей трьохчастинний: радісно-бадьорий вихід на полонину, захоплюючий перехід полониною до водопадів, та переповнене почуттями і втомою повернення до машини.

Детальніше »


Полонина Руна знову привернула до себе нашу увагу. Не так давно ми обстежили східну частину цього гірського плато, з вершиною Менчулом та Руна-Плай і всіма “витікаючими” з них наслідками, тобто потоками й водоспадами Воєводин та Юнтур. Ще раніше – центрально-південну частину, з печерою та Царськими криницями. Тепер ми вирішили податися до північно-західної та північної частини. Тут знаходиться сама вершина Руни, закинутий воєнний об’єкт, урвище під назвою Вовча яма та ще багато цікавого, не рахуючи прекрасних краєвидів на Куйлицю, полонину Лютянку, полонину Гостру, а також недосяжно далеких, прикордонних Бескидів-Бещадів. Все це ще по переду (я про Бескиди, Княгинянський метеорит, печери та хребет Стінку). А наразі Руна.

Детальніше »


Наступив День днів, Свято свят для природоохоронців всього світу − Міжнародний день охорони навколишнього природного середовища.
Детальніше »


Під дитячий спів, танці, захоплені овації та з величезною повітряною кулею, на якій катали переможців, відбулося на Закарпатті свято “Тиса − молодша сестра Дунаю” в рамках святкування міжнародного свята День Дунаю 2012.

Детальніше »


Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  http://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com