Росичка круглолиста (Drosera rotundifolia L.). Російська назва — росянка круглолистая; місцева —загардушка, мухоловка, очки царевни, роса божа, росиця, росішка, росник, росниця, росянка, росянка круглолиста.

Невеличка трав’яниста комахоїдна рослина до 15 см заввишки, з родини росичкових (Droseraceae), з прикореневою розеткою листків і прямим безлистим стеблом, що несе білі квітки й однобічні китиці. Листки довгочерешкові, овальні, з червоними залозками, які вкривають листок зверху і надають йому забарвлення. Кожна залозка закінчується блискучою, як роса, крапелькою клейкого соку, що містить пепсиноподібну речовину, яка перетравлює білкові речовини тіла комахи. Цвіте в липні—серпні. Плід — коробочка.

Зустрічається на сфагнових болотах в Закарпатті та Прикарпатті. В Закарпатті ця рослина рідкісна і взята під охорону. Заготовляти траву росички можна в Житомирській, Волинській та Ровенській областях.

Застосування. В народній медицині використовується вся надземна частина (Herba droserae). Вона містить хінонові речовини, плюмбаїн, бензойну, бутову, пропіонову, лимонну, молочну, мурашину кислоти, вітамін С, дубильні та інші речовини.

Траву росички використовують як заспокійливий засіб при коклюші. Крім того, настойку вживають при кровохарканні й гарячці. Згубно діє на грибки і бактерії. З росички в ряді країн роблять патентовані препарати «Дрозерин», «Дрозан». Настойки росички (30 г на 40 г води) приймають по 10—20 капель 3 рази на день.

Збирання. Траву збирають в період цвітіння, вивільняючи з мохового покриву. Підземну частину залишають для розмноження. Сушать в добре провітрюваних приміщеннях або на горищі під залізним дахом.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971