Лікарські рослини Карпат. Наперстянка великоцвіта.
Наперстянка великоцвіта (Digitalis ambiqua Murr.). Російська назва— наперстянка крупноцветная; місцева — дзвіночки жовті, збаночки, колокольчики жовті, кукулиця, напальки, напальки блідо-жовті, наперсник, наперсник жовтий, наперсниця, наперстки, наперстниця, наперстянка, наперосточниця блідо-жовта, натягач, ползкоцвіт, рюмочник, стягач, трава наперстносна, цвіт повзковий, язик волів.
Багаторічна трав’яниста рослина з прямостоячим стеблом, вкритим м’якими, кучерявими волосками, з родини ранникових (Scrophulariaceae). Листки цілі, ланцетні, світло-зелені, трохи опушені. Квітки світло-жовті, великі, на коротких ніжках, мають форму наперстка і зібрані в однобічну китицю. Плід — пухнаста коробочка. Цвіте в червні—липні.
Росте в розріджених лісах, на галявинах, узліссях, серед чагарників, на лісосіках, місцями в досить великій кількості.
Застосування. З лікувальною метою використовують листки (Folia digitalis). Вони містять отруйні глюкозиди серцевої групи — дигітоксин, гітоксин, гіталін, бігіталін, сапонін та інші речовини.
Препарати наперстянки призначаються при захворюванні серцево-судинної системи як засіб, що посилює і регулює діяльність серця, підвищує кров’яний тиск, а також сечогінну властивість. Настої наперстянки (0,5 г на 200 г води) вживають по столовій ложці 3—4 рази на день (6—8 разів на добу протягом 3—5 днів).
Збирання. Листки збирають у серпні. При збиранні листок згинають по лінії жилки, яку вирізують ножем і викидають разом з черешком.
Листки сушать зразу після зривання в добре провітрюваних теплих приміщеннях або в сушарках при температурі 40°, а під кінець сушіння — при температурі 55—60°.
Наперстянка великоцвіта.
Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971
Коментувати