Курячі очка польові (Anagallis arvensis L.). Російська назва — очный цвет полевой; місцева — вогничок, вогничок нивовий, вогничок червоний, глазки курячі, зірки польові, зітильник дівчачий, кочатничка, кургуз, кур-зілля, куросліпник, огничок нивовий, очі курячі, очник, свидва, ум-та-розум, цвіт очний.

Однорічна трав’яниста рослина з родини первоцвітих (Primulaсеае). Стебло лежаче, чотиригранне, завдовжки 15—30 см. Листки яйцевидні або довгастояйцевидні, знизу з чорними крапками. Квітки поодинокі в пазухах листків, на видовжених квітконіжках, червоні. Плід — коробочка. Цвіте в травні—вересні.

Росте як бур’ян серед зернових на полях, при дорогах, на забур’янених місцях, у садах, на розораному грунті.

В народній медицині вживається надземна частина курячих очок. Напар трави (20 г на 1 л кип’ятку, не більше трьох склянок на день) вживають при захворюваннях печінки, зокрема при жовтянці; крім того, як засіб, що «виганяє» пісок і камені з жовчного та сечового міхурів та нирок. Такий же напар і в такій же дозі приймають для посилення менструацій, а також при нервових розладах. При хронічних запорах роблять клізми з напару всієї рослини. Сік із свіжої рослини у вигляді примочок прикладають до очей при запаленні (М. А. Носаль).

Збирають надземну частину влітку. При використанні треба бути дуже обережним, тому що рослина отруйна.

Курячі очка польові.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971