В наш час небагато населених пунктів може пишатись багатовіковими деревами, а тим більше деревами, яким минув півтисячолітній рубіж. Таких дерев в Україні одиниці і кожне з них унікальне, неповторне, із своєю багатовіковою історією, безліччю легенд. Вони були свідками вагомих історичних подій, сучасниками цілих періодів історії. В усі часи такі віковічні велетні викликали повагу у людей. Місця їх зростання вважались особливими – священними. Людей завжди вражали велич дубів, їх довговічність, стійкість, з якою вони протистояли віками бурям, вітрам та грозам.

Дерево, що зростає в селі Стужиця – віковічний дуб, якому приблизно 950 років, «Дідо-дуб» як називає його місцеве населення, має повне право займати почесне місце в переліку легендарних дерев-патріархів.

«Дідо-дуб» є державною ботанічною пам’яткою природи місцевого значення, входить в склад природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, унікальне дерево-старожил, абориген Закарпаття.

Наш велетень – дуб звичайний – має вражаючі характеристики: окружність стовбура – 9,1 метра, діаметр – 3,0 метра, висота – 30 метрів, ширина крони 20×25 метрів, об’єм стовбура до 74 м3.

Туристи, що приїжджають у Стужицю, завжди міряють «Діда-дуба», взявшись за руки. Щоб обійняти це величезне дерево, потрібно шість-сім чоловік.

Вчені доводять, що дуб має дуже добру позитивну енергетику серед своїх зелених братів – дерев, і чим; старше дерево, тим енергетика більша. Якщо притулитись до нього та постояти декілька хвилин Вам буде забезпечена бадьорість і натхнення на весь день.

Існує багато версій про його походження. За історичними даними, дубові ліси були поширені в цій місцевості і на території села проходила верхня межа їх поширення. Зникнення цих лісів пов’язують з діяльністю людини – деревина дуба завжди високо цінувалась. Шляхом вибіркового вирубування майже всі дубові масиви були знищені в 16-18 столітті. На сьогоднішній час масиви дуба звичайного та дуба скельного існують в урочищах Дубовий гай та Дубова, які були відновлені австро-угорським лісівниками, біля села Кострино.

В місцевого населення існують свої легенди про появу дерева. Одна з них розповідає про старого дикого вепра, який тримався в цих краях. В його щетині на лобі зачепився жолудь, з яким він довго подорожував і загубив його тут, що дало початок цьому могутньому дереву. Інша легенда розповідає про епідемію холери, яка винищувала тутешні поселення і про чоловіка, якому вдалось вижити. В пам’ять за померлими односельцями він посадив це дерево.

Є в селі й багато інших легенд, пов’язаних з цим деревом. Розповідають історії про місцевих розбійників, яких тут називали живанами, ніби вони любили тут відпочивати та ділити награбовану здобич.

Місцеве населення завжди з повагою ставилось до дерева, і в 1893 році біля дуба збудували церкву, що надало дереву ще поважнішого статусу.

Інформація: Ужанський національний парк

Адреса: 89000 Україна, Закарпатська область, смт. В.Березний, вул. Незалежності, 7,

Тел./факс: (03135) 2-10-37

e-mail: uzhanskij@gmail.com, web: www.unpp.com.ua

Tags: Ужанський НПП