Серед зелених насаджень міста Коломиї виділяється Парк культури й відпочинку ім. С. М. Кірова. Створений міським магістратом ще в XIX ст., парк має славну історію. У 1892 році місцева газета «Руська Рада» (№ 7/8 від 01.05) повідомляла про велике народне віче, на якому виступав гуцульський посол у Відні Окунівський. Він розказував про те, як магнати Австро-Угорської імперії нехтують потребами далекого прикарпатського краю, як мало хвилює їх доля гуцула-трудівника. Міський парк був місцем сходинок революційно настроєної молоді, робітничих маніфестацій. Тут неодноразово виступали перед трудящими прогресивні українські письменники, поети, митці І. Я. Франко, М. І. Павлик, М. П. Дашкевич та інші.

Планування парку не має чітко вираженого архітектурного стилю. Як і більшість карпатських парків, створених у другій половині XIX ст., цей парк закладався на місці колишніх природних насаджень. Адже ще у 1815 році місто розташовувалося північніше від території сучасного парку, а навколо осель простягалися великі болота й мішані дубово-букові ліси. Зелені масиви цих лісів і створили першооснову сучасного парку. Загущені ділянки лісу були розчищені, чагарники й дрібні дерева вирубані. Всю територію площею 10 гектарів перетяли широкі алеї. Тому основні посадки парку складаються з місцевих лісових видів: кленів, дубів, буків, грабів, беріз. Подеколи зустрічаються ялини, сосни, ялівці. З часом в результаті реконструкцій було висаджено інтродуковані види дерев і чагарників, культура яких поширилася в парках під кінець XIX — на початку XX ст. Такі посадки розмістились у центральній частині парку на площі близько 5 гектарів. Серед найбільш цікавих екзотів, що досі збереглися в колекціях (рис. ), слід відзначити гінкго дволопатеве. Воно досягає майже 20-метрової висоти. Йому близько 100 років. На жаль, це декоративне й цінне в науковому відношенні дерево не плодоносить: воно чоловічої статі. Однак таку рідкісну рослину теж важливо зберегти, щоб кожна людина могла побачити «живу скам’янілість», як називав у свій час гінкго Чарльз Дарвін.

Рис. Парк культури і відпочинку ім. С. М. Кірова в Коломиї (схема).

Як і в багатьох карпатських парках, ростуть тут кілька кленів сріблястих. Особливо декоративна серед них кучерява форма цього північноамериканського виду. Дереву близько 100 років. Придивіться до тонкого візерунку листя на пагонах. Лопаті листків, а їх п’ять, так глибоко розсічені й закручені одна за одну, що нагадують дивовижну сріблясто-зелену сніжинку, зіткану з тонкого мережива прожилок листка. Кучерява форма клена сріблястого досить рідко зустрічається в Карпатах. Вирощують її переважно щепленням живців до прищеп звичайного клена.

Ростуть у парку і липи повстисті. Їх ще називають сріблястими, бо нижня частина листків покрита щільною світлою повстю, наче оксамитом. У природному стані такі липи зрідка зустрічаються в лісах карпатської зони. Більше їх на півдні Європи і Балканах, а також у Малій Азії. Вони дуже посухостійкі порівняно з іншими видами лип, хоч і поступаються перед ними морозостійкістю. Липа повстиста вважається однією з найбільш декоративних в озелененні. Крім того, вона, як і інші види цього роду,— чудовий медонос.

Є в колекціях парку бархат амурський з дивовижною корою-корком, дуб червоний з Північної Америки, бобівник золотий дощ, магонія падуболиста, гледичія триколючкова і багато інших екзотичних рослин.

Парк ім. С. М. Кірова оздоблений різноманітними спорудами і скульптурами. Тут є пам’ятник визначному діячеві партії С. М. Кірову, ім’ям якого названо парк. У 1898 році споруджено в парку пам’ятник видатному польському поетові А. Міцкевичу. Як і в інших парках культури і відпочинку, тут чимало культурних і розважальних закладів, призначених для масового відвідування трудящих: літня естрада, танцювальний майданчик, атракціони. Парк — улюблене місце відпочинку коломийчан. Тут же знаходиться і літній кінотеатр «Комсомолець». Він споруджений з дерева у традиційному гуцульському стилі. Прикрашає парк невеликий потічок, який перетинає насадження й алеї. Кожна алея має назву: алея Трудової слави, Молодіжна, ім. Ленінського комсомолу.

Джерело: Терлецький В. К., Фодор С. С., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат. – Ужгород:Карпати. – 1985. – 136 с.