Дендропарк розташований в північно-західній частині села на 10 гектарах. Розказують, що колись на цьому місці був ліс. Тут надзвичайно вдало використано елементи рельєфу, пересіченого стрімкими крутосхилами. Алеї парку повторюють вигини схилів, звиваючись серпантином серед горбків і урвищ. Вертикальні лінії посилюються штучними гірками й терасами, звідки відкриваються приваблюючі панорами дендропарку й навколишньої місцевості. Такі гірки і тераси оформлені групами місцевих (липи, дуби, ясени) та інтродукованих (тсуга, гледичія, платан) дерев. Раніше, а частково й тепер, там стояли альтанки й паркові лави. Звідусіль в поле зору потрапляють ставки, що розміщуються у підніжжі схилу. Самі ставки споруджено досить мальовничо: з переходами, острівцем і каналом. На острові під величезним дубом знаходиться екзотична альтанка, до якої можна дістатись через місток (рис).

Народна пам’ять зберегла деякі імена садівників, які працювали в дендропарку. Серед них були Прокіп Чернівчан і його батько Петро Чернівчан, Яків Мендришора. Вони не тільки доглядали за молодими саджанцями, але й нащеплювали паркові форми, вирощували інтродуковані рослини з насіння, поширюючи культуру садівництва серед селян. Тому не тільки у дендропарку, а й у селянських садибах є чимало цікавих екзотичних дерев і кущів.

Тепер у дендропарку нараховується до 70 видів дерев і чагарників, переважна більшість інтродуковані. Під вікнами центральної садиби росте тсуга канадська. Вона дуже подібна до ялиці, що росте в Карпатах. Однак у тсуги шпильки дуже дрібні, до 1 —1,5 см. Під нею можна знайти чимало маленьких, до 2—2,5 см, шишечок. До половини минулого сторіччя тсуги називали ялицями, вважаючи ці дерева спорідненими. Але шишки ялиць великі, до 12—16 см. Після достигання вони розсипаються просто на деревах, лишаючи по собі тільки тонкий і гострий стрижень. Шишечки тсуги падають з дерев цілими, разом з насінням. Тсуга канадська походить з Північної Америки, а от інші види цього роду (тсуг 14 видів) переважно розповсюджені у Південно-Східній Азії. Тому і назва тсуги японського походження. В Японії ці дерева використовують для створення рослин-карликів. Вони тіневитривалі, ростуть повільно і дуже декоративні завдяки блискучій темно-зеленій (знизу майже білій) кроні. На жаль, у молодому віці тсуги страждають від морозів.

Досить часто зустрічаються у дендропарках дуби червоні. Це величні дерева з характерними гостролопатевими листками. Восени, коли крони жовті й золотисті, листя дубів червоних стає пурпурним, різко виділяючись серед навколишньої рослинності. Жолуді цієї рослини широкі й короткі, а головне, дозрівають протягом двох років. Так і ростуть на одній гілці молоді однорічні й дворічні обважнілі плоди. У наших дубів жолуді достигають за один рік. Дуб червоний культивується в Європі здавна, з XVII ст. Завезено його з Північної Америки до Англії, де виявилось, що він росте швидше від європейських. Тому цей дуб порівняно часто використовують у лісових посадках і в озелененні.

Серед інших інтродукованих порід в дендропарку виділяються платан кленолистий, гледичія триколючкова, сосна Веймутова. Є тут чимало декоративних паркових форм, серед яких пурпурнолистий бук, плакучий бук, червонолистий клен. Однак Оршівський дендропарк не стільки приваблює екзотичними породами дерев і кущів, як своєю мальовничістю. Це парк пейзажного типу. Основна частина дендропарку на площі 6 гектарів — пам’ятка садово-паркового мистецтва. Тут необхідно розрідити самосів місцевих кущів і дерев, які заглушають інтродуценти, встановити охоронні аншлаги і огородити територію дендропарку. На деяких ділянках слід провести доповнення з підсадкою нових екзотичних рослин. Це під силу місцевій школі та її зеленим патрулям.

Джерело: Терлецький В. К., Фодор С. С., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат. – Ужгород:Карпати. – 1985. – 136 с.

Tags: парки