Серед зелених насаджень міста десятки різноманітних парків і скверів, маленьких і великих, старих і молодих. Ми зупинимось лише на деяких з них, що відрізняються екзотичними рослинами й цікавими елементами архітектурного планування.

Парк культури й відпочинку ім. М. І. Калініна

Найдавнішим серед чернівецьких парків є теперішній Парк культури й відпочинку ім. М. І. Калініна. Його засновано у 1830 році. На цьому місці був листяний ліс, який знаходився на околиці Чернівців. Проект народного саду (так цей парк називали тоді) склав архітектор К.Т.Томащук і окружний інженер Марин. Вони запропонували зберегти природні лісові масиви як основний фоновий компонент парку. Так і зробили. Лісову ділянку розчистили, зайві дерева вирубали, створивши в окремих місцях відкриті галявини. Територію розчленували рівними алеями і, за модою того часу, обсадили деревами місцевих порід: липами, кленами, грабами, дубами. З того часу більшість рослин з насаджень уже випала. Але і тепер на алеях і в кварталах парку можна побачити окремі дуби і ясени діаметром понад метр, які залишилися від прадавнього буковинського лісу.

У 70-х роках XIX ст. народний сад зазнав значної реконструкції. Реконструкція парку проводилась у традиційному для того часу ландшафтному стилі. Було створено нову систему алей, введено велику кількість декоративних інтродукованих рослин. Якщо раніше у парку були тільки гіркокаштани й робінії, то тепер туди ввели тюльпанне дерево, платан кленолистий, бундук канадський, псевдотсугу Мензіса і десятки інших екзотів. Вони дещо менші за розмірами порівняно з деревами-патріархами парку. На жаль, підперті з усіх боків місцевими видами дерев, ці екзотичні види витяглися і втратили декоративність.

Третє «покоління» інтродуцентів на території парку має не більше 40—50 років. До цієї групи рослин належать дейція чудова, яблуня Недзвецького, паркові форми буків, клен гіннала, декоративні форми буків, плакуча й рожеволямована, створені щепленням живців до прищеп звичайного бука. Пройшло багато років, але й досі дивуєшся майстерності буковинських садівників, які так уміло нащеплювали дерева. Адже щеплення буків — одне з найскладніших у практиці декоративного садівництва.

Тепер у Парку культури її відпочинку ім. М. І. Калініна на площі 15 гектарів нараховується близько 3200 дерев, серед яких 115 видів інтродукованих. Познайомимося з деякими найбільш цікавими з них (рис. 3). Ось, наприклад, псевдотсуги Мензіса з Північної Америки. В Європу цей вид було інтродуковано лише у першій половині XIX ст. На батьківщині псевдотсуга Мензіса — одне з найвищих дерев світу, досягає 100 м заввишки. Деревина її за технічними властивостями подібна до соснової. Лісівники вважають псевдотсугу однією з найбільш перспективних для лісівництва інтродукованих порід.

Чернівецький Парк культури і відпочинку ім. М. І. Калініна (схема).

Багатьох відвідувачів приваблюють дерева катальпи бігнонієвидної. Велике широкояйцевидне листя діаметром до 25 см і гарні білі квіти у широкопірамідальних суцвіттях виділяють катальпу серед навколишніх рослин. Восени, коли з дерев опадає листя, на грубих пагонах катальпи залишаються численні довгі, до 45 см, стручки. Вони нагадують вигнуті стріли, що от-от повинні впасти з дерева. Однак у такому стані катальпи зимують. Це теж північноамериканське за походженням дерево. На батьківщині катальпа росте уздовж берегів річок. В Європі вона з’явилася ще у 1726 році, набагато раніше псевдотсуги. Декоративну й маловибагливу катальпу досить широко використовують в озелененні, її можна побачити на вулицях і в скверах багатьох населених пунктів. Це екзотичне дерево добре виглядає у солітерних і в алейних посадках. Але слід пам’ятати, що в суворі зими молоді саджанці катальпи можуть підмерзати.

Як і в багатьох інших парках, тут ростуть кущі бобівника анагіролистого. Його частіше називають золотим дощем за надзвичайно оригінальну форму суцвіть: вони жовтими китицями звисають з гілок — справжня злива живого золота в саду. Декоративний бобівник походить з Південної Європи, де його здавна культивували у садах і парках. Такі відомості збереглися з 1560 року. Бобівник анагіролистий належить до родини метеликових, і тому в будові його квіток легко побачити подібність до квітів описаної раніше гліцинії китайської. Доводиться лише дивуватися фантазії природи, яка створила такі своєрідні й неповторні форми декоративних рослин.

Парк культури й відпочинку ім. М. І. Калініна відвідують тисячі чернівчан. Вони приходять сюди у вихідні дні і просто після роботи. Влітку їх приваблює краса зелених насаджень і квітів, восени — золотисті барви опадаючого листя, взимку — занесені снігом краєвиди. Численні білки її синиці у цей час охоче беруть корм з рук.

Парк значно покращав за останні роки. На його алеях багато пам’ятників. У 1946 році споруджено пам’ятник героям 42-ї гвардійської стрілецької дивізії, що визволяла Чернівці: генерал-майору Ф. О. Боброву, генерал-майору К. С. Федоровському та іншим, які віддали життя в боях з німецько-фашистськими загарбниками. 6 тут пам’ятники М. І. Калініну, О. Ю. Кобилянській, А. С. Макаренку. Парк оформлено скульптурними композиціями, збудовано розважальний майданчик і літній театр. Всюди багато квітів. Вони на клумбах, уздовж алей, серед газонів. Саме тут, у парку, проводяться щорічні виставки квітів.

Разом з тим, необхідно подбати про збереження цінних екзотичних дерев і кущів на території цього парку. Навколо них треба санітарними рубками розчистити самосів, що заглушає екзоти. Найбільш цінні види інтродукованих рослин і декоративні паркові форми слід огородити.

Джерело: Терлецький В. К., Фодор С. С., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат. – Ужгород:Карпати. – 1985. – 136 с.

Tags: парки, Фодор_С.С.