КНИГА ВЕСЕЛОЇ МУДРОСТІ. ЦІКАВО ЗНАТИ.
Кожне «чому» має своє «тому».
Українська Приказка
*
Люди схожі на слова: якщо не поставити їх на своє місце, вони втрачають своє значення.
П’єр Буаст
*
Чи може міряти речі той, у кого немає мірки навіть для себе?
Пліній старший
*
Чому ви впевнені, що двогорбий верблюд тільки два рази сказав те, що думав?
Милован Ілліч
*
У людини для того поставлена голова зверху, щоб вона не ходила догори ногами.
Козьма Прутков
*
– У чому схожість між дурним і сліпим?
– Сліпий не відрізняє світла від темряви, дурний не відрізняє розуму від глупоти.
Абуль-Фарадж
*
– Чому тепер не шукають більше філософського каменя?
– Тому, що є багато цінніших мінералів.
*
Блощиці і таргани теж переїздять на дачу.
*
Є два види ресторанів: у одних облизують пальці, у інших гризуть нігті.
*
– Що таке кілограм?
– Це вісімсот грамів в упаковці.
*
Метеоролог зробив добру кар’єру. Він знав, звідки дме вітер.
*
У потоку легковажності тоне найкращий плавець.
*
Всі блохи — вискочки.
*
Не досить сказати: «У мене море думок», бо море може бути і Чорним і Мертвим.
*
Всі твердо знають: карась любить, щоб його смажили в сметані. Але ще ніколи і нікому не доводилося слухати про це з вуст карася.
*
Невдячність нікому не прощається; самому собі, одначе, дуже легко.
Англійське прислів’я
*
– Що довшає і скорочується одночасно?
– Життя.
*
Цілу ніч на дворі бігало, шкреблося і нявчало кошеня. Очевидно, складало іспит на кішку.
Ілля Ільф
*
– А раніше ви були в Києві?
– Ні! Не бував.
– О, тепер ви його не впізнаєте: він так змінився!
*
Загадкове самогубство. Знайдено мертве тіло без голови. Коло нього записка:
«Прошу в моїй смерті нікого не звинувачувати. Голову не шукайте, тому що я її сховав».
*
У музеї відвідувач побачив під склом два язики.
– Чиї це язики? — спитав він екскурсовода.
– Великий язик належить Карлу Великому.
– А менший?
– Тому ж Карлу Великому, тільки в дитинстві.
*
Ботанік може взяти екземпляр найрозкішнішого ельзевіру для того, щоб сушити в ньому лопух.
*
В Іспанії, як і в багатьох інших країнах, є Товариство охорони тварин від жорстокості. Для того, щоб поправити свої фінансові справи, воно організувало бій биків.
*
Боягузи чомусь не бояться лежати на цвинтарі.
Станіслав Єжи Лєц
*
У горах на березі великого озера провідник пояснює туристам:
– Коли звідси видно протилежний берег, це значить, що буде дощ…
– А коли не видно?
– Значить, дощ уже йде.
*
Життя — вчитель. Воно багатьох людей залишає «без обіду».
*
Де початок того кінця, яким закінчується початок?
Козьма Прутков
*
Є безліч людей, ладних віддати останню сорочку… в зразкову пральню.
*
Якби все те, що блищить, було золото,— золото коштувало б набагато дешевше.
Мігель Сервантес де Сааведра
*
Найчастіше без діла бувають люди, ладні взятися за будь-яке діло.
*
Старі люди звичайно бувають недовговічні.
*
Швець запитав у мудреця:
– Чи дотримуєтеся ви самі всіх тих порад, які даєте в своїх книжках людям?
– Ні,— відповів мудрець.— Хіба ти носиш усі черевики, котрі шиєш?
*
Є слабкості, від яких вільні тільки слабкі люди.
*
На виставці собак говорять двоє:
– Як краще сказати: «Іванченко набув досвідченості в оцінці собак» чи «набив руку»?
– По-моєму, краще сказати: «Насобачився».
*
– Чому люди вдень не сплять, а вночі сплять?
– Щоб відрізнити день від ночі.
*
На світі тому легко живеться, хто вміє добре подякувати і добре попросити.
*
– Якого віку ваші діти?
– Їм шість років, вони близнюки.
– А де вони народилися?
– Ця у Москві, а ця в Києві.
*
Розмовляють дві чаплі.
– Завтра буде гарна погода.
– Звідки ти знаєш?
– Жаба, яку я вчора проковтнула, піднялася до шиї.
*
Багато людей подібні до ковбас: чим їх начинять, те й носять у собі.
Козьма Прутков
*
Сусідом моїм був молодий, повний сил ідіот.
Ілля Ільф
*
– Якого дурня можна вважати невиправним? — запитали мудреця.
– Такого, який двічі спотикається на тому я; самому місці,— відповів він.
Абуль-Фарадж
*
Слон і флейта цілком тотожні. Різниця лише в тому, що перший зовсім не схожий на другу.
*
Якщо поради дають даром, то це тому, що їх ніхто не купує.
*
Похвала іноді образлива не менше, ніж догана.
*
– Ви чули, що винайшли новий спосіб робити дерево вогнестійким? Такий спосіб, що дерево взагалі не займається!
– От так новина! Сірники — ті вже давно відомі!
*
– Скільки людей працює на вашому підприємстві?
– Приблизно дві третини.
*
Якби совість справді гризла, то по вулиці досить часто ходили б скелети.
*
Наша пам’ять служить нам найкраще тоді, коли ми хочемо щось забути.
*
– Коли пішохід має перевагу?
– Коли сидить у автомашині.
*
У багатьох людей життя минає в тому, що вони шукають мету життя.
*
У Нью-Йорку засновано Клуб чемних людей. У статуті клубу, поряд зі всіма іншими, стоїть і така вимога: «Нікого не повинно дивувати, що наші члени зобов’язані знімати капелюха навіть тоді, коли розмовляють з дамою по телефону».
*
– Як це не дивно, існує багато поглядів на мій єдино вірний погляд!
*
– Телефон — апарат, який я давно розтрощив би, отак він мене турбує… якби не бажання дізнатися, хто мене турбує.
*
Каченя ще в яйці знає воду.
*
Щоб бути великим, треба почувати себе малим.
Латинський вислів
*
Якось Бу Адам говорив своїй дружині:
– Піди і принеси трохи сиру. Він зміцнює шлунок і збуджує апетит.
– У нас вдома немає сиру,— відповіла дружина.
– От і добре. Сир розладнує шлунок і розслаблює ясна,— сказав Бу Адам.
Дружина здивовано запитала:
– Яке ж вірне з цих двох протилежних суджень?
– Якщо в домівці є сир — то перше, а якщо немає — то друге,— відповів Бу Адам.
Махмед Тевфік
*
Деяким людям уже пощастило ліквідувати суперечність між працею фізичною і розумовою: вони нічого не думають і нічого не роблять.
Людині дано дві руки для того, щоб вона, приймаючи лівою, роздавала правою.
Козьма Прутков
*
Час робить своє. А ти, людино?
Станіслав Єжи Лєц
*
Користолюбство говорить якою завгодно мовою і набирає якого завгодно вигляду — навіть вигляду безкорисливості.
Франсуа Ларошфуко
*
– Чому це кажуть: час летить як стріла…
– Певно, тому, що в кожного годинника є стрілки.
*
Чутлива людина подібна до бурульки: пригрій її, вона розтане.
Козьма Прутков
*
Казкове будівництво: будинок будували тисячу і одну ніч.
*
Обличчя його було подібне до абстрактного живопису: воно нічого не виражало.
*
– Чому у вас булки подорожчали?
– Мука стала дорожча.
– Так то мука… А чому ж булки дорожчі?
*
– Нещасний світ! Серед десятка людей ви знайдете дев’ять дурнів і одного ледаря!
– А до якої категорії належите ви?
*
– Яке вчення найкраще? — запитали філософа.
– Те, яке ненавидять дурні.
*
Він утвердив свій престиж шляхом сміливого викриття власних помилок
*
У загальному мовчанні його мовчання було найкрасномовнішим.
*
Старість більше робить зморщок у розумі, ніж на обличчі.
Мітель Монтегю
*
… Мушка вірить у мушку, мошка вірить у мошку. А мишеня вірить у мишеня — і зовсім не вірить у кішку.
Фелікс Кривін
*
– Чому ви, граючи зі мною, завжди виграєте?
– Тому, що ви завжди програєте.
*
Багато речей нам незрозумілі не тому, що наші поняття слабкі, але тому, що ці речі не входять у коло наших понять.
Козьма Прутков
*
Набагато вигідніше дарувати гроші, ніж давати в борг. У першому випадку здобуваєш невдячність, у другому — ворожість.
*
Люди роблять фальшиві гроші. Гроші роблять фальшивих людей.
*
– На що не слід витрачати багато грошей?
– На одяг, призначений для покійника.
Абуль-Фарадж
*
Не має ворогів тільки той, кого однаково всі зневажають.
Не в успіхах, а в помилках людина пізнає себе найправильніше.
*
Півня несуть до годинникаря, тому що півень почав співати на годину раніше.
*
– Я знав людину, яка так гарно наслідувала спів пташок, що вони літали за нею, коли вона гуляла.
– А мій приятель так гарно співав півнем, що, коли він кричав «ку-ку-рі-ку», сходило сонце..,
*
На дні кожного серця є осадок.
Козьма Прутков
*
Реорганізація — захід, коли застарілі установи, відомства, посади і звання одержують ще не застарілі назви,
*
На собачій виставці висіли поряд плакати:
«Собака — друг людини!» і «Стережіться собак!»
*
– А правда, що свині цієї породи приносять на рік від шести до семи окороків?
*
Людина купує ворона і на запитання, навіщо їй знадобився ворон, відповідає:
– Хочу бачити, чи може цей птах жити, як кажуть, триста років!
*
Міліціонер зупинив водія.
– Ви їхали з недозволеною швидкістю!
– Можливо, але я офіцер міліції!
Міліціонер щось записує в блокнот.
– Ви чули, що я сказав?
Міліціонер продовжує писати.
– Я незабаром стану вашим начальником.
– Можливо. Тоді ви згадаєте, що я був уважним підлеглим.
*
І в обозах теж є свої передовики.
*
Одного чоловіка спитали, хто на світі наймудріший.
– Той, хто про це не питає.
*
Совість народжується інколи з її мук.
*
У якомусь дуже тихому районі штату Південна Кароліна недалеко від шосе встановлено камінь з написом: «На цьому місці ніколи нічого не трапилося».
*
Де б ти не опинився, завжди будуть люди не дурніші за тебе.
Дені Дідро
*
Чого хоче чоловік, який дозволяє дружині керувати автомобілем у місті: позбавитися дружини чи автомобіля? Чи обох разом?
*
Бульйон був зварений із співочих пташок.
*
Риба не лишалася б німою, якби в неї було стільки таємниць, як у людей.
*
Завжди знайдуться ескімоси, які вироблять для мешканців Африки вказівки, як поводитися у страшенну спеку.
*
Скажи людині, що на небі 97830124656998 зірок, вона повірить. А напиши: «Обережно, пофарбовано!»—вона помацає пальцем і, звичайно, забрудниться.
Юліан Тувін
*
Матросів стільки, що корабель потонув.
Арабська приказка
*
Телятко тягли-тягли до супу — вуха відірвали, потім відтягали-відтягали від супу — хвіст відірвали.
Еффенді Капієв
*
Чого ти такий кислий?.. У тебе вираз обличчя, наче ти знайшов мій гаманець!..
*
Немае такої великої речі, яку не перевищила б величиною ще більша. Немае такої речі малої, в яку не вмістилась би ще менша.
Козьма Прутков
*
Хтось хвастався:
– Я бачив у нашій річці видру.
– Може, вода була прозора і ти побачив своє відображення?
*
– Як вас звати?
– Едуард Сидорович Стратонінт.
– Якої ж ви нації?
– Цього я вже не знаю. Моя мати угорка, батько італієць, дідусь грек… Народився я на німецькому кораблі під англійським прапором в турецьких водах… А якої я нації — міркуйте самі…
*
Чим вище лізе мавпа, тим краще видно її хвіст.
Англійська мудрість
*
Совість у нього була чиста: не була в ужитку.
*
Радіо — чудове відкриття. Один рух руки — і нічого не чути,
Юліан Тувім
*
Ґрунт такий гарний, що якщо посадити в землю голоблю, то через рік виросте тарантас.
Антон Чехов
*
Леви метеликам не страшні.
Марк-Валерій Марціал
*
Пожежники Іркутська завжди запізнювалися на пожежу.
Генерал-губернатор Муравйов призначив нового поліцмейстера. Незабаром після цього швидкість виїзду пожежної команди стала гідна подиву.
– Як ви досягли цього? — запитав генерал-губернатор.
– Дуже просто, ясновельможний пане, я їх три місяці репетирував на швидкість. Вночі давав тривогу, і перший пожежник, який вискакував на сигнал, мав карбованця, а останній десять різок.
*
Нічого не знати — значить усе уявляти.
Анатоль Франс
*
Під плачем спадкоємця часто прихований радісний сміх.
Публіцій Сір
*
Якщо нероба не роздратовує вас, виходить, і ви самі трішки схожі на нього.
Едгар Хоу
*
Життя не таке коротке, щоб людям бракувало часу на ввічливість.
Ралф-Уолдо Емерсон
*
Багато людей схожі на яйце: вони надто повні, щоб вмістити щось іще.
Генрі Шоу
*
В електричній лампочці життя завжди висить на волосинці.
*
Їжак вважає, що в його сина шерсть м’яка.
*
Журавлі летять, а він рота роззявив.
*
Чи треба питати у мула, хто його батько, якщо дядько схожий на коня?
*
У бджоли спина смугаста, але тигром її не назвеш.
*
Учитель ввійшов у клас і побачив на підлозі недопалок.
— Чий це?
— Ваш,— відповів найхоробріший.— Ви його першим побачили.
*
Миша завжди хоче, щоб на шиї кішки висів дзвіночок.
*
Небита іграшка — це іграшка, якою дитина може розбити інші свої іграшки.
*
— За скільки я доберуся звідси до вокзалу? — питає іноземець.
— Ідіть.
— Я саме і бажав би пройтися пішки, але все-таки скажіть, чи далеко це?
— Ідіть.
Іноземець, розгнівавшись, різко повертається.
— Туди 45—50 хвилин ходу,— чує він навздогін.
— Дякую,— відповів він, обернувшись.— А зразу ви не могли сказати?
— Адже мені спочатку треба було подивитися, як ви ходите!
*
Кінець життя сумний, середина нікуди не годиться, а початок смішний.
Франсуа-Марі Вольтер
*
Дурневі сказали:
— В тебе на спині дерево виросло.
Він відповів:
— От і добре! Сидітиму в затінку.
*
Кінець кінцем, що таке брехня? Замаскована правда.
Джордж Байрон
*
Потопав — сокиру обіцяв, а як витягли — і топорища шкода.
*
Чому ми так радіємо народженню і сумуємо на похоронах? Чи не тому, що ці події відбуваються не з нами особисто?
Марк Твен
*
З кульгавих, що змагалися в бігах, той, що випередив усіх, Залишився все-таки кульгавим.
Готгольд-Ефраїм Лессінг
*
Новобранцеві, який загубив під час військового навчання рушницю, веліли сплатити вартість зброї. Коли він поскаржився своїм товаришам, хтось сказав йому:
— Рушниця — це що! А як танкісту, якщо він під час навчання загубить танк?
— Так,— сказав новобранець,— тепер я розумію, чому капітан корабля завжди вважає за краще потонути разом з кораблем, аніж врятуватися.
*
— Ви ж казали, черепахи живуть триста років! А моя здохла того ж дня, як я її купив у вас!
— Це дійсно невдача. Либонь, їй якраз минуло триста років.
*
Ніщо не обходиться нам так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість.
Мігель Сервантес де Сааведра
*
Робити муху з слона нерентабельно: надто багато відходів.
*
Кішка цілком щиро твердить, що вона любить мишей.
Габріель Лауб
*
Верблюд мріє про те, щоб увесь світ став пустелею.
*
Рак червоніє після своєї смерті. Яка гідна наслідування делікатність жертви!
Станіслав Єжи Лец
*
Собака давним-давно оглух, осліп і втратив нюх. А гавкав тільки заради авторитета.
*
— А чи стане вам світліше, якщо ви повісите мене на ліхтарі? — так член французьких установчих зборів аббат Морі спитав у натовпу, який тяг його до ліхтаря, щоб повісити. Жарт урятував аббатові життя.
*
…І коли вовки були ситі і вівці цілі, виникла проблема: як нагодувати овець?
Фелікс Кривін
*
І свиню пускають до столу, але… у вигляді шинки.
*
Найдорожче будівництво — будівництво надхмарних замків.
*
Якийсь скнара сказав ходжі:
— І ти любиш гроші?
— Так,— відповів ходжа,— люблю тому, що гроші роблять людину незалежною від безсовісних скнар.
*
Якби всі йшли в ногу з часом, то ніхто б не відставав від віку, проте ніхто б і не випереджав його.
Віктор Жемчужников
*
— Скажіть, а вода в морі дуже солона?
— Це справа смаку. Мені здається, якраз помірна.
*
Скептик схожий на дивака, що розглядає з ліхтарем, чи сяють зірки.
П’єр Буаст
*
Для того, щоб сміти говорити правду королям, треба бути їхнім улюбленцем або блазнем.
*
На базарі продавали черевики «з рук».
*
Трапляється, гора народить мишу, але буває також, миша думає, що народила гору.
Марія Ешенбах
*
Всяка справа добирає собі людей за своїм характером: серед виготовлювачів пороху зовсім непридатні люди запальні.
Віктор Жемчужников
*
Він хотів крикнути на весь голос, але чиясь рука затулила йому рота. Як згодом виявилося — власна.
Станіслав Єжи Лєц
*
Учень спитав Конфуція:
— Учителю, що таке смерть?
— Сину мій,— відповів мудрець,— як можна говорити щось про смерть, коли ти не знаєш іще нічого про життя?
*
Мати питає доньку:
— Ким би ти хотіла бути?
— Особистим секретарем у приймальні якогось високого начальника.
— І що б ти робила?
— Ласкаво усміхалась би відвідувачам і говорила б: «Сьогодні прийому нема, зайдіть завтра».
*
Про дурня всі говорять, що він дурень, але ніхто не наважується розважити душу і сказати йому це прямо: він так і помирає в невіданні.
Жан Лабгрюйер
*
Освіта, мабуть, необхідніша для дурня, ніж для розумного, тому що вона здатна тимчасово приховати глупоту.
*
Найгірше в житті те, що воно минає.
*
Хто нічого не робить, тон скорочує свій час на весь той час, який він ні на що не витрачає.
*
Якщо в людини сім п’ятниць на тиждень, то коли ж у неї вихідний?
*
Цікаво, чому при розлученні вимагають сказати причину, а при одруженні — ні?
Народний вислів
*
Дурень скаржиться, що люди не знають його, мудрець скаржиться, що не знає людей.
Конфуцій
*
— Місяць тому він пішов ловити рибу і досі не повернувся.
— Мабуть, клюнула дуже велика риба.
*
Двоє довічно ув’язнених розмовляють:
— Ти одружений?
— Ти збожеволів?! Подружнє життя — це вічна каторга.
*
— Здається, у цього пса короткі ноги,— зауважив покупець продавцеві собак.
– Чому ви так думаєте, подивіться: адже всі чотири сягають підлоги!
*
Молоді люди думають, що старі дурні, а старі люди знають, що молоді дурні.
Джордж Чапмєн
*
Геніальність має межі, глупота — безмежна.
Ельберт Хаббард
*
Людина вчиться говорити дуже рано, мовчати — дуже пізно.
Еміль Кроткий
*
Філіп Македонський після перемоги над афінянами при Херонеї, щоб приборкати свою гордість, наказав щодня будити себе такими словами:
— Вставай, царю, і пам’ятай, що ти людина.
*
Серед чоловічого населення Ефіопії колись існував звичай загострювати зуби. Юнак не міг сподобатися нареченій, якщо не підлягав цій операції. Діючою вона вважалась тільки в тому випадку, якщо йому вдавалося розкусити гілку бамбука.
*
Персидський цар Кір знав на ймення всіх солдатів своєї армії, а грецький державний діяч Фемістокл — кожного З 2 000 жителів Афін.
*
Вища ступінь низості.
*
Той, хто стає плазуном, черв’яком,— чи може він потім скаржитися, що його розчавили?
Іммануїл Кант
*
Виховувати… найтяжча річ. Думаєш: ну, все тепер скінчилося! Та ба! Тільки починається!
Михайло Лєрмонтов
*
Ми інколи любимо об’єкт нашої огиди після його смерті. Наприклад, до свині ми відчуваємо огиду, а потім у вигляді сосисок і шинки любимо її.
*
— Квартира мені дуже подобається. Яка їй ціна?
— Вона з балконом і коштує 1 000 карбованців на рік.
— А без балкона?
*
Людина має в житті дві можливості: учитися, щоб щось уміти, або ж керувати людьми, які щось уміють.
*
Дивився фактам у потилицю.
*
В його обличчі було щось відкрите… здається, рот.
*
Одні вносять вклад у культуру, інші — в ощадкасу.
*
— Що у вас в магазині найбільше питають?
— Чому брутальні продавці.
*
Маленькі люди стають великими, коли великі переводяться.
Вільям Шекспір
*
Серце стискається в міру того, як кишеня спорожнюється.
*
Найтонша волосина теж кидає тінь.
Йоганн-Вольфгапг Гете
*
Підштовхуючи стрілку годинника, ви не прискорюєте час.
Віктор Гюго
*
Скільки друзів і родичів нараджується за одну ніч у нового міністра!
Жан Лабрюйєр
*
З відсутності поваги до себе виникає стільки ж пороків, скільки і від надмірної до себе поваги.
Мішель Монтень
*
Все, що відомо про негідників,— дрібниці порівняно з тим, що про них невідомо.
*
У житті, як у поїзді: твердих місць більше, ніж м’яких.
Еміль Кроткий
*
Ми легко забуваємо наші помилки, якщо вони нікому, крім нас, не відомі.
Франсуа Ларошфуко
*
Приїжджий приходить у готель.
— Скільки берете за ніч?
— 3а номер на першому поверсі один карбованець, на другому — вісімдесят копійок, на третьому — шістдесят і на четвертому — сорок.
Приїжджий подумав-подумав і попрямував до виходу.
— Хіба ви не залишитесь у нас? — кинувся навздогін адміністратор.
— Ні! Пошукаю готель повище.
*
Оптиміст — це людина, яка одружується зі своєю секретаркою і сподівається і далі їй диктувати.
*
— За скільки ти довезеш мене до вокзалу? — спитав скупий шофера таксі.
— За два карбованці.
— А скільки візьмеш за багаж?
— Нічого.
— Тоді вези багаж, а я піду пішки.
*
Адам — єдина людина, яка не може сказати: «Ми, здається, десь уже зустрічалися».
*
Напхав ходжа повні кишені персиків і, зустрічаючи приятелів, казав, показуючи на кишені:
— Якщо хто вгадає, що в мене в кишені, тому я дам найбільший персик.
— У тебе персики,— казали йому.
Ходжа дивувався:
— І який це пройдисвіт вам сказав!
*
Пес, мабуть, тільки тому є друг людини, що він ніколи не дає нам порад, не просить позичити грошей і не обдаровує нас тещею.
*
Але з іншого боку: сонце ліпше тим, що світить і гріє, а місяць тільки світить, і то лише в місячну ніч.
Козьма Прутков
*
Є скарб, якого не можна купити ні за які гроші: це — згаяний час.
*
Скупий звичайно питає гостя або співбесідника: «Ти обідав сьогодні?» І коли той відповів: «Так», каже: «Якби ти ще не обідав, то я почастував би тебе смачним обідом»,— а коли той відповідає: «Ні», каже: «Якби ти вже пообідав, то я напоїв би тебе п’ятьма кухлями фінікового вина».
Аль-Джахіз
*
Заздрісник засмучений або тому, що його самого спіткало нещастя, або тому, що комусь іншому пощастило.
Бористеніт Біон
*
Нам важче жити, ніж нашим предкам, тому що доводиться роздобувати більше речей, які полегшують життя.
Габріель Лауб
*
Його називали людиною-загадкою, а життя його — ребусом.
*
— Напоїв коня?
— Напоїв.
— А чому в нього суха морда?
— Тому що він не діставав до води.
*
У Парижі функціонує Клуб товстунів. Умови прийому: не менше 300 кілограмів живої ваги.
*
У Америці є клуб, всі члени якого мають однакові імена й прізвища, а саме: Фред Сміт, Нововступаючі беруть урочисте зобов’язання: не називати своїх синів ім’ям Фред.
*
— Місце, на якому ми зараз стоїмо, кілька тисяч років тому було морським дном.
— Так, ви маєте рацію. Тут ще зовсім мокро.
*
До Бернарда Шоу прийшов невдаха-баскетболіст і нахабно попросив його влаштувати письменником.
Прочитавши рукопис його роману, Шоу сказав:
— Тепер я розумію, чому з вас не вийшло баскетболіста.
— Чому?
— Ви не вмієте вчасно кидати в корзину.
*
Сусід попросив Ходжу Насреддіна позичити йому осла.
— Нема його вдома! — буркнув Ходжа.
В цей час замкнений осел закричав.
— Як це, ефенді,— сказав сусід,— кажеш, осла немає вдома, а він кричить.
— О аллах, аллах,— відповів Ходжа, киваючи головою.— Яка ти дивна людина, віриш тому, що говорить осел, і не віриш тому, що говорю тобі я.
*
Де левиної шкури не вистачає, там пришивають лисячу.
Плутарх
*
Якийсь чоловік був такий скупий, що зупиняв на ніч годинника, щоб не стирались шестерні.
*
Шлюб — це єдина спілка, яка дозволяє жінці працювати 18 годин на добу.
*
— Чим ти так засмучений?
— Я просив батька надіслати мені грошей, щоб купити книги.
— І що ж?
— Він надіслав книги.
*
Кажуть, від щастя не помирають. Та історія з цим не погоджується. Ось кілька прикладів.
Від надзвичайної радості померли: великий давньогрецький драматург Софокл — під оплески натовпу, який вінчав його геній; небога Лейбніца, коли знайшли на смертному ложі дядька 600 тисяч франків; цар Ксеркс і поет Філемін — від шаленого реготу.
*
— Знаєш, любий,— сказала дружина, розглядаючи ювелірні вироби,— коли бачиш щось красиве, відчуваєш бажання ним володіти…
— Тому й була винайдена міліція,— зауважив чоловік.
*
Скупець надівав коням зелені окуляри, коли засипав у ясла замість сіна стружки.
*
Голову колгоспу запитали:
— Якого приплоду ви чекаєте на вівцефермі наступного року?
Голова почухав потилицю і, посміхнувшись, відповів:
— Це, пробачте, залежить від апарату завідуючого фермою.
*
У найнапруженіший момент бою обидва боксери раптом перестають змагатися.
Рефері пояснює глядачам:
— Спортивний радіокоментатор говорить так швидко, що боксери не встигають за ним.
*
Ніколи з грошима не буває так добре, як буває погано без них.
*
Краще людина без бороди, ніж борода без людини.
*
Ледар спить сидячи, а працює лежачи.
*
З гнізда шуліки рідко коли вилітає сокіл.
Франсуа-Марі Вольтер
*
— Товаришу продавець, чому ви не доливаєте бокала?
— Пробачте, я погано бачу.
— Чому ж у такому разі ви жодного разу не перелили через край?
— А що ви думаєте, я вже зовсім сліпий?!
*
Туллій Ціцерон був рабом свого красномовства.
Гай Помпей був рабом свого успіху.
Юлій Цезар був рабом своєї величі.
Одна була у Римі вільна людина: раб Спартак.
Фелікс Кривін
*
До французької приказки; «Виїхати — це почасти вмерти» Альфонс Алле додав другу частину: «Але вмерти — це виїхати назовсім».
*
Руки можуть бути чисті, але помисли заплямовані.
Евріпід
*
Чим вище п’єдестал, на який видерся карлик, тим краще видно, що він карлик.
Габріель Лауб
*
Жінок треба або любити, або знати, третього не дано.
*
— Яких рідкісних австрійських тварин ти знаєш?
— Слон!
— А хіба слони водяться в Австрії?
— Ні, тому вони там і рідкісні.
*
На уроці фізкультури.
— Ось я підтягнувся один раз — і є п’ятірка! А по математиці шість разів підтягався і все одно — двійка…
*
Людині треба два роки, щоб навчитися говорити, і шістдесят років, щоб навчитися тримати язик за зубами.
Франсіско Гойя
*
— Одного разу мені довелося заночувати під деревами в джунглях. І, уявіть собі, лев підкрався до мене ззаду так близько, що я відчув його дихання на своїй шиї.
— І що ж ви зробили?
— Підняв комір…
*
Молода людина зайшла в антикварний магазин.
— Прекрасна картина. Але хто ця дама і чоловік у костюмах Людовіка XIV?
— Предки.
— Чиї?
— Ваші, коли ви купите картину.
*
— Коли я кидаю в річку десять монеток по десять центів, мій пес пірнає доти, доки не витягне всі на берег!
— А коли я кидаю в річку срібний долар, мій собака витягає мені карася і 80 центів здачі!
*
Плетуна-брехуна не можна звинувачувати в тому, що він не цікавиться іншими людьми.
*
Якби помилок було менше, то цінність їх була б значно вища.
Станіслав Єжи Лєц
*
Чому це так: говориш прямо, а виходить боком?
Віктор Жемчужников
*
До Ходжі Насреддіна прийшов сусід і попросив позичити мотузку. Ходжа пішов у дім, згодом повернувся і сказав:
— Не можу позичити тобі мотузку, тому що на ній мої жінки розвішують борошно.
— Дивно,— зауважив сусід,— як це можна борошно розвішувати на мотузці?
— Все можна,— сказав Насреддін,— навіть борошно можна розвішувати, якщо не хочеш позичити мотузку.
*
Чемпіон із штовхання ядра привіз па стадіон свою тещу показати їй свою майстерність.
— Сьогодні я повинен постаратися: на трибуні сидить моя теща,— сказав він своєму тренерові.
— Даремно, все одно до трибуни не докинеш!
*
— Подивіться, як ці чоловіки схожі один на одного, напевне, близнюки.
— Що ви! В такому віці!
*
Він убив шістьох зайців: один ось лежить, а п’ятеро втекли…
*
Є такі люди, що в товаристві нічого не вносять у спільну розмову, навіть коли покидають його.
*
Помилка буває єдиним доказом того, що хтось щось хотів зробити.
*
Ставши закінченим дурнем, він доводив, що немає меж його можливостям.
Василь Підмайстрович
*
Очевидячки, на світі немає нічого, що не могло б статися.
Марк Твен
*
Жирафа довго живе тому, що високо тримає голову. З людьми трапляється навпаки.
Милован Іллич
*
Є люди такої кипучої енергії, що вона встигає википати ще до початку роботи.
*
Смерть переможця: загинув під уламками тріумфальної арки.
Вєслав Брудзінський
*
Хто такий цинік? Людина, яка знає ціну всьому і нічого не цінить.
Оскар Уайльд
*
Недовірливість — це маяк мудреця, але він може розбитися об нього.
П’єр Буаст
*
Істина в усіх одна, але в кожного племені є своя неправда, яку воно називає своїм ідеалом.
Ромен Роллан
*
За гладкими коровами йшли худі, за худими — повна відсутність яловичини.
Генріх Гейне
*
Дехто блищить на другому місці, і його блиск відбивається на тому, хто посідає перше місце.
Франсуа-Марі Вольтер
*
— А що, в цьому районі є канібали?
— Немає… Ми вчора останнього з’їли.
*
Найзаповітніша мрія жаб — щоб лелеки стали вегетаріанцями.
*
Крісло перукаря зручне для всіх сідниць.
Вільям Шекспір
*
— Запропонуй гостям чогось прохолодного.
— Будь ласка! — відповів скупець і широко розчинив вікна.
*
Добре вихована людина завжди повинна знати, який палець покласти в рот, щоб свиснути офіціантові.
*
Муха з дочкою прогулюються на лисій голові.
— Коли я була у твоєму віці, тут була тільки стежечка.
*
— Скажіть, капітане, такі маленькі суденця, як ваше, часто тонуть?
— Та ні, тільки один раз.
*
Два громадяни, купаючись у річці, заставилися на 50 карбованців, хто з них довше просидить під водою.
Пірнули…
І досі ніхто не виринув.
*
У залі бракувало місць, і тим, хто спізнився, довелося сідати в президію.
*
Якщо ти не знаєш життя, то що ти знаєш?
*
Є готелі, в яких немає бліх тільки тому, що їм не було б життя від блощиць.
*
Інколи хвилинний успіх вартий багаторічних невдач.
Роберт Браунінг
*
Дурень завжди знаходить більшого дурня, який дивується з нього.
Нікола Буало-Депрео
*
При Петрі Першому існували свої способи боротьби з бракоробами. Про це свідчить указ того часу:
“§ 1. Наказую хазяїна Тульської збройової фабрики Корнилу Білоглаза бити батогом і зіслати на роботу в монастир, понеже він, падлюка, насмілився військові государевому продавати непридатні пищалі та фузеї.
Старшину олдермана Флора Фукса бити батогом і зіслати в Азов, хай не ставить клейма на погані рушниці.
§ 2. Наказую збройовій канцелярії з Петербурга переїхати до Тули та денно і нічно пильнувати справність рушниць. Хай дяки та піддячі дивляться, як олдерман клейма ставить, як сумнів візьме, самим перевіряти і оглядом і стрільбою. А двома рушницями кожного місяця стріляти, поки не зіпсуються.
Коли затримка у війську станеться, особливо при битві, з недогляду дяків та піддячих, бити їх батогами нещадно по голому місцю: хазяїнові — 25 батогів і пені по червінцю за рушницю; старшого олдермана бити до непритомності; старшого дяка віддати в унтер-офіцери; дяка — віддати в писарі; піддячого — позбавити недільної чарки терміном на один рік.
§ 3. Новому хазяїнові збройової фабрики Демидову наказую збудувати дякам та піддячим хати, щоб не гірші хазяйських були. Буде гірше, хай Демидов не ображається, велю живота позбавити”.
*
Навіть коли птах ходить, видно, що в нього є крила.
Антуан Лем’єр
*
Коли між собакою і котом виникає дружба, то це не інакше, як союз проти кухаря.
Стефан Цвейг
*
Помірна кількість бліх корисна для собаки: вони відвертають його від думок про собачу долю.
Едвар-Нойс Уесткотт
*
Бувають послуги такі великі, що розраховуватися за них можна тільки невдячністю.
Олександр Дюма-батько
*
Немає диму без вогню? А чи пробували ви скип’ятити чай на вогнищі?
Магістр Кавея
*
Адміністрація нью-йоркського зоопарку оголосила про розпродаж деяких звірів, у тому числі левенят і одного гіппопотама. Одержали сотні заявок. Студентському клубові, котрий хотів купити левенятко, адміністрація відповіла:
«Звертаємо Вашу увагу на те, що левенята мають дуже погану звичку — ставати левами».
*
Зарозуміла людина ладна і небо ногами топтати.
*
— Чи буде кінець цьому поїзду? — обурюються ті, хто чекав біля залізничного переїзду.
— Кінця не буде. На станції забули причепити останній вагон.
*
Лектор не боявся запитань. Він побоювався своїх відповідей.
*
Адам був людиною: він забажав яблука з райського дерева не тому, що воно було яблуком, а тому, що воно було забороненим.
Марк Твен
*
На світі дурнів більше, ніж шахраїв, інакше шахраям ні з чого було б жити.
Самюел Батлер
*
Про великого егоїста хтось сказав: «Він готовий спалити ваш дім, щоб зварити собі пару яєць».
Нікола Шамфор
*
Єдине місце, яке можна втратити через ввічливість,— це місце в трамваї.
*
Блоха — комаха, яка опустилася до собачої будки.
*
Якщо колись, ганяючись за щастям, ви знайдете його, ви, як та стара, що шукала свої окуляри, виявите, що щастя весь час було у вас на носі.
Генрі Шоу
*
Таємницю можна іноді зберегти, змовчавши про те, що це таємниця.
Генрі Тейлор
*
Людина — найвище творіння природи. Хто це сказав? Людина!
*
Бувають випадки в житті, виплутатися з яких допоможе тільки дурість.
Франсуа Ларошфуко
*
Є люди, в яких немає нічого свого, навіть своєї провини завжди у них інші винні.
Ян Райніс
*
В смерті є своя вигода: ті, що залишилися живими, починають нас хвалити, часто лише тому, що ми вже мертві.
Жан Аабрюйєр
*
Скільки масок повинна одягти на себе людина, щоб не почувати, коли її б’ють в обличчя?!
Станіслав Єжи Лєц
*
Сліпучо-яскрава особа. Від сонця відрізняється тим, що ніколи не червоніє.
Еміль Кроткий
*
Одна наївна людина, б’ючи осла, примовляла:
— Якщо ти не хочеш, щоб на тебе сідали, то навіщо було народжуватися ослом?
*
Суспільство складається з двох великих класів: з тих, у яких є більше обідів, ніж апетиту, і тих, у яких більше апетиту, ніж обідів.
Нікола Шамфор
*
На карнавалі лицеміра не впізнали: він зняв із себе маску.
*
— Чому півень стоїть на одній нозі?
— Якщо півень підійме дві ноги, він упаде.
*
Десь у середині минулого століття киянин Павло Должиков заснував бібліотеку з вивіскою при вході: «Аптека для душі».
*
— Чим більше я читаю, тим менше знаю.
— Який же ти нещасний! Видно, багато довелося тобі прочитати в житті.
*
Мухи не проти корови, вони тільки проти її хвоста.
*
Карлики мріють про велике тіло. Розміри власного мозку їх цілком задовольняють.
*
Є люди, котрі з найменшого приводу загоряються, але ніяк не можуть згоріти.
Нейчо Нестеров
*
— Ви чули — отой страшенний бракороб за три дні заощадив підприємству 10 тисяч динарів.
— Яким чином?
— Три дні не виходив на роботу,
*
Вчорашній день кінчається тільки в календарі, але не в житті.
*
Геній полягає в умінні відрізняти важке від неможливого.
Наполеон
*
Часом король більше потішає блазня, аніж блазень короля.
Вєслав Брудзінський
*
Він ніколи не знає, чого хоче, але робить все, щоб цього досягти.
*
— Хто сказав «а», повинен сказати й «бе».
— А якщо він більше літер не знає?
Джерело: Книга веселої мудрості. Видавництво “Радянський письменник”, Київ, 1968.
Коментувати