НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН УПРАВЛІННЯ БАСЕЙНОМ Р. ТИСА – УКРАЇНА. ПІДЗЕМНІ ВОДИ. ЗАХОДИ, ПОВ’ЯЗАНІ З СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ.
 |
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
8 ПРОГРАМА ЗАХОДІВ
8.2. Підземні води
8.2.1 Заходи, спрямовані на зменшення забруднення
8.2.1.4. Заходи, пов’язані з сільськогосподарською діяльністю
Незважаючи на поверхневий характер землеробства, ця діяльність виявляє суттєвий вплив на геологічне середовище у зв’язку з охопленням значних площ, а в останні десятиріччя – внаслідок широкого застосування багатьох мінеральних добрив та різноманітних хімічних засобів боротьби з бур’янами та шкідниками сільськогосподарських культур (пестицидів, інсектицидів та гербіцидів), проведення водних меліорацій.
Сільськогосподарське забруднення пов’язане з виносом із ґрунтів дощовою або зрошувальною водою отрутохімікатів і азотних, фосфорних та калійних добрив, що призводять до збільшення в підземних водах концентрації NO3,NO2, NH4, калію, хлору та фосфору. У районах інтенсивного сільськогосподарського виробництва ґрунти мають підвищений вміст отрутохімікатів, а вздовж автомобільних магістралей – свинцю та важких металів. Масштаби цього антропогенного впливу не обмежуються ґрунтовим шаром і глибиною рівня ґрунтових вод. Він визначається глибиною експлуатаційних колодязів і свердловинами, за допомогою яких організоване господарське й питне водопостачання сільських районів, тобто становить 50 – 350 м.
Отже, сільськогосподарське виробництво через його хімізацію перетворилось на могутній фактор зміни хімічного складу гідрогеологічного середовища. Внесення в нього хімічних елементів і сполук, у тому числі синтезованих, не властивих природі, здійснюється в таких кількостях, які не можуть бути поглинуті в повному обсязі в біогеохімічному циклі, тому відбувається їх накопичення в ґрунтах, гірських породах, і підземних водах. У результаті, геологічне середовище як частина біосфери, не лише забруднюється, а й набуває в регіональному вимірі нової властивості – токсикогенності, що в екологічному відношенні є загрозою для біосфери в цілому. Інформація щодо стану вирішення в області проблеми ліквідації непридатних для використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) наведена у Модулі 7.
Модуль 7 Стан ліквідації в басейні Верхньої Тиси осередків зберігання небезпечних ХЗЗР
| Останніми роками в Закарпатській області особливо гостро постала проблема ліквідації осередків зберігання суміші хімічних речовин «Премікс», яка була завезена на територію Берегівського району. Проби ґрунту в окремих місцях показали, що перевищення ГДК по свинцю складає 2,3 рази, по міді – в 3,8 рази.
У 2009 році Державним підприємством «Національний центр поводження з небезпечними відходами» Мінприроди України було контейнеризовано та вивезено для утилізації за межі України 656 тонн цієї небезпечної речовини. У 2010 році ця робота була завершена і на спеціалізований завод в м. Домброва Горніца, Польща було вивезено останні 1,3 тис. т речовини „Премікс”. Проте в області залишається актуальним питання екологічно-безпечного зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) та їх подальша утилізація. Протягом 2009 року з території області було вивезено за межі України 91,263 тонн непридатних ХЗЗР. Роботи проводилися у Тячівському, Виноградівському, Берегівському, Ужгородському, Мукачівському, Перечинському та Свалявському районах Всього, протягом 2007-2009 років за межі України для знешкодження було вивезено 213,771 тонн ХЗЗР. Повністю очищені від пестицидів Великоберезнянський, Перечинський, Свалявський, Воловецький, Міжгірський, Рахівський, Берегівський, Іршавський та Ужгородський райони. Станом на кінець 2010 року на території області у 8 складських приміщеннях і в місцях тимчасового складування залишалось 265,9 тонн непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, які необхідно вивезти на утилізацію, з них у Тячівському районі – 91,83 т, Виноградівському – 36,906 т, Хустському – 71,9 т, Мукачівському – 39,093 т та м. Ужгороді – 26,208 т. Окрім того, є 154 тонни забрудненого пестицидами ґрунту, що зберігається на території ВАТ “Хустський агрокомплекс”. Здійснення заходів з екологічно безпечного знешкодження та дезактивації потребують також тара і приміщення. |
Базові заходи
Єдиним ефективним базовим заходом щодо екологічного оздоровлення сільськогосподарських земель і зменшення загрози проникнення небезпечних ядохімікатів у підземні горизонти є їх вивезення за межі області для подальшої утилізації. Для цього необхідно максимально використати державний та обласний фонди охорони навколишнього природного середовища. Місця зберігання цих речовин мають бути дезинфіковані, землі рекультивовані.
Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)
Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”
Коментувати