Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

ЗМІСТ

5 МЕРЕЖА МОНІТОРИНГУ, ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАТУС/ ПОТЕНЦІАЛ ТА ХІМІЧНИЙ СТАТУС

5.1 Поверхневі води

5.1.5. Оцінка екологічного статусу

Згідно з вимогами ВРД, оцінка стану поверхневих вод базується на визначенні їх екологічного статусу / екологічного потенціалу та їх хімічного статусу. Класифікація екологічного статусу включає наступні елементи якості (див. табл. 5.6):

• Біологічні елементи,
• Фізико-хімічні елементи,
• Гідроморфологічні елементи,
• Специфічні синтетичні і несинтетичні забруднюючі речовини.

Рисунок 5.5. Схема визначення екологічного та хімічного статусу водних тіл.

Основою для оцінки екологічного статусу / потенціалу водних тіл є біологічні елементи якості (донні безхребетні, фітопланктон, макрофіти, фітобентос, риби), оскільки вони є індикаторами змін у функціонуванні та структурі водних екосистем.

Таблиця 5.6. Елементи якості, що використовуються при оцінці екологічного статусу згідно Додатку 5, пункт 1.1, ВРД

Додаток V 1.1.1. Річки
Біологічні елементи
Склад та розповсюдження водної флори Склад та розповсюдження фауни донних безхребетних Склад, розповсюдження та вікова структура фауни риб
Гідроморфологічні елементи, які підтримують біологічні елементи
Кількість та динаміка водного потоку Зв’язок з підземними водними тілами Протяжність річки Коливання глибини та ширини річки Структура та субстрат русла річки Структура прибережної зони
Хімічні та фізико-хімічні елементи, які підтримують біологічні елементи
Температурні умови Кисневий режим Солоність Окислюваність Поживні речовини Специфічні забруднюючі речовини Забруднення специфічними речовинами, ідентифікованими як такі, що скидаються у водне тіло Забруднення іншими речовинами, ідентифікованими як такі, що скидаються у великих обсягах у водне тіло

В Україні детально визначаються біологічні елементи якості екологічного стану річок: склад та розповсюдження аквафлори (вища водна рослинність, макроводорості, та фітопланктон); склад та розповсюдження фауни донних безхребетних (макробезхребетні в донних угрупованнях та в сиртоні); склад, розповсюдження та вікова структура фауни риб.

Розроблена система «Класифікація якості ріки та біорізноманіття» («River Quality and Biodiversity Assessment» – RQBA[1]) базується на порівнянні даних щодо цільового або референційного та сучасного стану середовища за станом біоти та основних біотопів (Додаток 12 ). При цьому фізико-хімічні та гідроморфологічні елементи якості є лише допоміжними (підтримуючими). Фізико-хімічні показники якості поділяються на загальні фізико-хімічні показники та специфічні синтетичні і несинтетичні (важкі метали), забруднюючі речовини та інші забруднюючі речовини, які скидаються в значних кількостях.

Оцінка біологічних елементів якості здійснюється шляхом класифікації за 5 класами якості, для оцінки використовуються значення персентелю, нижчі за 5%_о для границі між 1 та 2 класом та для границі між 4 та 5 класом, границі між всіма іншими класами були встановлені на рівні 30%_о .

Фізико-хімічні елементи якості оцінюються за значенням 90 персентелю, при цьому клас визначається за найгіршим з показників. Граничні значення для класів якості за загальними фізико-хімічними показниками, встановлені для поверхневих водних тіл, представлені в Додатку 9.

Оцінка специфічних (синтетичних і несинтетичних) речовин базується на порівнянні з відповідними стандартами якості, встановленими для поверхневих вод. Такі стандарти на даний час встановлені тільки для несинтетичних забруднюючих речовин (важких металів, Додаток 10). Для синтетичних – необхідно визначити їх перелік (специфічні та інші забруднюючі речовини, характерні для басейну ріки Тиса) та встановити для них стандарти якості згідно вимог ВРД.

Для кожного гідроморфологічного елемента якості водних тіл встановлюється клас гідроморфологічної якості.

Оцінка екологічного статусу поверхневих річкових водних тіл була здійснена згідно з методологією компаративної оцінки за методикою оціночних таблиць River Quality & Biodiversity Assesment (RQBA). Зокрема, було проведено оцінку екологічного статусу для 30 річкових водних тіл. Оцінка якості за загальними фізико-хімічними показниками здійснювалась на основі моніторингових даних за 2010 р. Оцінка біологічних показників виконувалась протягом 2003 – 2011 рр.

Результати оцінки екологічного статусу річкових водних тіл, наведено в таблиці 5.7 та на рисунках 5.6 та 5.7.

Таблиця 5.7. Оцінка екологічного статусу

Екологічний статус	Відмінний	Добрий	Задовільний	Поганий	Дуже поганий
Кількість водних тіл	3	11	12	4	0
Довжина, км	73,9	286,6	439,5	148,1	0
Довжина, %	7,5	29,2	44,8	9,5	0

Рисунок 5.6. Оцінка екологічного статусу (сумарна довжина водних тіл, км)

Рисунок 5.7. Оцінка екологічного статусу водних тіл ( %)

На основі оцінки екологічного статусу можна стверджувати, що із загальної кількості 30 водних тіл, 3 поверхневі водні тіла мають відмінний екологічний статус (7,8%); 11 – добрий екологічний статус (30,3%); 12 – задовільний екологічний статус (46,3%); 4 – поганий екологічний статус (15,6%). Водних тіл, які мають дуже поганий екологічний статус, немає.

Оцінка причин недосягнення доброго екологічного статусу для водних тіл на р. Тиса виявила наступне:

– Точковими джерелами органічного забруднення (перевищення встановлених граничних концентрацій для другого класу якості води за БСК₅. (див. Додаток 9) та забруднення поживними речовинами (азот амонійний, азот нітратів, фосфор ортофосфатів) поверхневих вод водного тіла UA_TT_01 є очисні споруди (далі – ОС) м. Рахів, ОС Карпатського біосферного заповідника, ОС Мармурового кар’єру с. Ділове, відсутність ОС с. Ділове та с. Костилівка, ОС прикордонного загону с. Ділове.

–  Надходження до водного тіла UA_TT_02 поживних речовин (азот амонійний, азот нітратів), органічних речовин (за показниками БСК₅ та ХСК_б), міді є результатом наявності точкових джерел забруднення: відсутність ОС сіл Луг, Б.Церква, смт. В.Бичків, неефективна робота ОС смт. Солотвино, а також наявність дифузних джерел забруднення.

–  Для водного тіла UA_TT_03 перевищення за вмістом азоту амонійного, величинами показників БСК₅, ХСК_б, було зумовлене точковими джерелами забруднення: ОС м. Тячів, смт. Тересва, с. Бедевля.

–  Джерелами забруднення азотом амонійним та органічними речовинами водного тіла UA_TT_04 є неефективна робота ОС м. Хуст, необхідне відновлення та будівництво ОС населених пунктів Виноградівського та Хустського районів.

–  Неефективна робота ОС м. Чоп, ОС об’єктів Львівської залізниці (ст. Батьово, ст. Саловка, ст. Чоп) призвела до органічного забруднення (за показником ХСК_б) та забруднення азотом амонійним водного тіла UA_TT_05; мідь і цинк можливо надходили через притоки р. Тиси: р. Самош та р. Красна з території Угорщини та Румунії.

Оцінка причин недосягнення доброго екологічного статусу для водних тіл, виділених на притоках Тиси, показала наступне:

–   р. Тересва: для водного тіла UA_TE_03 були встановлені перевищення за інтегрованим показником органічного забруднення – БСК_5, що ймовірно викликане відсутністю ОС у населених пунктах.

–   р. Теребля: для водного тіла UA_TR_04 було відзначено забруднення органічними речовинами та поживними речовинами (азотом амонійним, азотом нітратів, фосфором ортофосфатів).

–   р. Ріка: для водного тіла UA_RI_03 були встановлені перевищення за показниками ХСК_б, БСК₅, що могло бути наслідком відсутності ОС населених пунктів.;

–   р. Боржава: для водного тіла UA_BO_03 було виявлено перевищення ГДС за вмістом азоту нітратів, що характеризує вплив дифузних джерел забруднення, зокрема сільського господарства.

–   р. Латориця: для водного тіла UA_LA_02 було відмічено забруднення органічними речовинами та поживними речовинами (азот амонійний), а для водного тіла UA_LA_03 були встановлені перевищення за інтегрованим показником органічного забруднення – БСК₅. Надходження цинку можливе через дифузні джерела забруднення (зливова каналізація м. Мукачево).

–  р. Уж: для водного тіла UA_UZ_02 перевищення встановлених граничних концентрацій для другого класу якості води визначено за азотом нітратів та значенням показника БСК_5, що могло бути зумовлено неефективною роботою ОС смт. В.Березний та відсутністю ОС інших населених пунктів. Неефективна робота ОС м. Перечин та відсутність ОС Перечинського ЛХК могли бути причинами перевищення граничних концентрацій азоту нітратів та величин показника БСК₅ для водного тіла UA_UZ_03. Водне тіло UA_UZ_04 зазнає негативного впливу як через забруднення поживними речовинами, а саме азоту нітратів та загального азоту_, так і внаслідок забруднення органічними речовинами, що викликане недостатньою ефективністю роботи ОС м. Ужгород. Перевищення встановлених граничних концентрацій для другого класу якості води по хрому характеризує наявність дифузних джерел забруднення.

–  р. Улічка: для водного тіла UA_UL_01 було встановлено перевищення за вмістом азоту нітратів , що вказує на дифузні джерела забруднення.

---

[1]  Афанасьев С. А. Развитие европейских подходов к биологической оценке состояния гидроэкосистем в мониторинге рек Украины / С. А. Афанасьев // Гидробиол. журн. – 2001. – Т. 37, № 5.– C. 3–18.],

Наступна стаття

Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)

Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

Tags: Водна рамкова директива, Дунайська конвенція