НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН УПРАВЛІННЯ БАСЕЙНОМ Р. ТИСА – УКРАЇНА. ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ. ХІМІЧНИЙ СТАТУС.
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
5 МЕРЕЖА МОНІТОРИНГУ, ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАТУС/ ПОТЕНЦІАЛ ТА ХІМІЧНИЙ СТАТУС
5.1 Поверхневі води
5.1.4. Хімічний статус
Оцінка хімічного статусу виділених водних тіл у басейні р. Тиса була виконана з урахуванням переліку пріоритетних речовин та інших небезпечних забруднюючих речовин, для яких Директивою 2008/105/ЄC визначені гранично допустимі рівні їх вмісту в природних водах (екологічні стандарти) з врахуванням вимог Директиви 2009/90/ЄС. Хімічний статус водних об’єктів повинен відповідати вимогам екологічних цілей для поверхневих вод, викладеним у статті 4 ВРД. Згідно з положеннями директиви, класифікація водних тіл як таких, що характеризуються добрим хімічним статусом, можлива в тому випадку, якщо концентрації пріоритетних забруднюючих речовин у воді не перевищують нормативи якості навколишнього середовища, встановлені зазначеним документом.
Оцінка хімічного статусу виділених водних тіл здійснювалась на основі даних моніторингу вмісту пріоритетних забруднюючих речовин у поверхневих водах басейну української частини р. Тиса у 2010 р. та даних, одержаних в рамках проекту Europeaid/114957/C/SV/UA «Управління басейнами річок Буг, Латориця і Уж». Моніторингові дані були наявні тільки для 7 водних тіл з 34 виділених. Крім того, визначались не всі показники з 33 пріоритетних речовин і 8 інших забруднюючих речовин, (Частина А, Додатка I, Директиви 2008/105/ЄC) у зв’язку з відсутністю даних вимірювань, тому здійснену оцінку хімічного статусу не можна вважати такою, що в повній мірі відповідає вимогам ВРД.
Визначення хімічного статусу виділених водних тіл показало, що із їх загальної кількості (34) до таких, що досягнули доброго хімічного статусу були віднесені 4 водних тіла (15,4%), 3 водні тіла (12,7 %) були охарактеризовані як такі, що не досягнули доброго хімічного статусу. Узагальнені результати оцінки хімічного статусу виділених водних тіл наведені у таблиці 5.4 та на рисунку 5.3.
Таблиця 5.4. Результати визначення хімічного статусу поверхневих вод
Хімічний статус | Кількість водних тіл | Довжина, км | Довжина, % |
Досягнуто добрий хімічний статус | 4 | 150,9 | 15,4 |
Не досягнуто добрий хімічний статус | 3 | 124,5 | 12,7 |
Відсутні дані | 27 | 706,2 | 71,9 |
Рисунок 5.3. Оцінка хімічного статусу водних тіл басейну річки Тиса (сумарна довжина водних тіл у км).
Недосягнення водними тілами доброго хімічного статусу було викликано перевищеннями встановлених гранично допустимих значень середньорічної концентрації наступних показників:
- для водного тіла UA_TT_05 – кадмію та поліароматичних вуглеводнів;
- для водного тіла UA_LA_03 – ртуті, кадмію, поліароматичних вуглеводнів;
- для водного тіла UA_UZ_04 – кадмію, нафталену та поліароматичних вуглеводнів.
Для 27 водних тіл, для яких були відсутні дані вимірювань вмісту речовин віднесених до переліку пріоритетних, проведено оцінку ризиків. Висновком оцінки був поділ водних тіл на 3 категорії:
– без ризику
– ризик можливий
– ризик наявний.
Результати оцінки ризиків наведені в табл. 5.5. та на рисунку 5.4.
Таблиця 5.5. Результати оцінки ризиків недосягнення доброго хімічного статусу
Аналіз ризику | Кількість водних тіл | Довжина, км | Довжина, % |
Без ризику | 22 | 598,2 | 84,7 |
Ризик можливий | 5 | 108,0 | 15,3 |
Ризик наявний | 0 | 0 | 0 |
Рисунок 5.4. Оцінка ризиків недосягнення доброго хімічного статусу (сумарна довжина водних тіл, в км).
Рівні надійності отриманих результатів можна охарактеризувати наступним чином:
– для водних тіл, які досягли або не досягли доброго хімічного статусу – середній (були наявні деякі моніторингові дані);
– для водних тіл, до яких був застосований аналіз ризиків – низький.
Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)
Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”
Коментувати