Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

Ернест Нусер, начальник головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської обласної державної адміністрації

Транскордонне співробітництво Закарпаття

Закарпаття багато років поспіль є постійним учасником всіх програм сусідства Європейського Союзу, які діють на східному кордоні ЄС: TACIS, INTERREG, FARE, CADSES, ENPI. Як результат, є цілий ряд успішних проектів, реалізованих в області. Зокрема: проект соціально-медичної реабілітації дітей в дитячій обласній лікарні, проект розвитку мережі очистки стічних вод “Чиста Вода”, проекти будівництва протипаводкових об’єктів та управління паводками у басейнах річок області, проект розвитку малого та середнього бізнесу, проведено капітальні ремонти під’їзних шляхів до пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні, засновано ряд туристично-інформаційних центрів, побудовано вантажний термінал у пункті пропуску Ужгород, що дало можливість збільшити потік вантажного автотранспорту з 150 до 500 одиниць на добу та проведено реконструкцію пункту пропуску “Чоп-Загонь” на кордоні з Угорщиною – загалом реалізовано проектів на загальну суму понад 10 млн. евро. У сьогоднішній програмі ENPI “Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна” 2007-2013 взяло участь понад 30 учасників від Закарпаття, з яких 13 перемогли, залучивши в розвиток регіону більше 6,5 млн. евро. Проте для нас дуже важливим є те, що за рахунок Програми нам вдалося вирішити питання з фінансуванням розбудови пунктів пропуску, які мають важливе економічне значення: це Лужанка-Берегшурань (на угорському кордоні), Дяково-Халмеу (на румунському) та Ужгород-Вишнє Нємецке (на словацькому). У розбудову цих пунктів пропуску Європейською Комісією виділено 10,2 млн. євро, та понад 1 млн. грн. українською стороною.

Межуючи з Польщею і маючи добросусідські відносини з сусіднім Підкарпатським Воєводством Польщі, ми не маємо жодного пункту пропуску. Закарпатська облдержадміністрація висунула прохання посприяти у вирішенні питання щодо відкриття на українсько-польському кордоні міжнародного пішохідного п\п Лубня-Волосате, тим більше, що з української сторони для цього все готово. На кордоні з Угорщиною наразі заплановано реконструкцію пунктів пропуску “Косино-Дзвінкове”, “Лужанка-Берегшурань” та будівництво нового водного п\п на базі митного поста “Вилок”.

На кордоні з Словаччиною є ряд пропозицій, які планується реалізувати у найближчому майбутньому. Це зміна статусу пункту пропуску М. Селменці-В. Селменці з пішохідного на автомобільний та відкриття двох нових: “Уліч-Забрідь” і “Соломоново-Чієрна”. На румунському кордоні хочемо відновити роботу пункту пропуску “Хижа-Тарна Маре”, у п\п “Ділове-Валя Вішеулуй” відкрити пішохідний пропуск та розпочати будівництво нового “Біла Церква-Сігет”, що в свою чергу значно зменшить навантаження на основний діючий пункт пропуску “Дяково-Халмеу” і дасть можливість об’єднати туристичні маршрути Карпатського регіону Польщі, Словаччини, України та Румунії, які з кожним роком є все більш популярними.

Закарпаття проводить також активне співробітництво з окремими регіонами країн ЄС, зокрема, в рамках підписаних угод з повітами Марамуреш та Сату-Маре (Румунії), областями Саболч-Сатмар-Берег та Гевеш (Угорщини), Кошіцьким та Пряшівським краями (Словаччини), Підкарпатським воєводством (Польщі), регіоном Оберфранкен (Німеччини) та краєм Височіна (Чеської Республіки). У цьому році сподіваємось також на нові угоди з регіоном Пд. Тіроль (Італії), Бургеланд (Австрії), Вуковарсько-Сремської жупанії (Хорватії) та Калінінградської області (Росії).

Соціально-економічне життя області

Закарпаття – наймолодша область України, унікальна за своїм геополітичним розташуванням та природно-кліматичними особливостями. Закарпатську область небезпідставно називають західними “ворогами” Української держави у Європейський Союз, адже вона межує з чотирма європейськими країнами – Угорщиною, Польщею, Румунією і Словаччиною.

Стабільний і поступальний розвиток фінансово-економічних галузей покликаний сприяти розвитку соціальної сфери, оскільки підвищення добробуту закарпатців, соціальна підтримка незахищених верств населення    основне завдання обласної влади. За індексом людського розвитку регіон входить у п’ятірку найкращих в Україні. Отже, логічним є формування стратегії, спрямованої на створення нових кваліфікованих робочих місць на основі використання якісних характеристик трудових ресурсів.

Таблиця 1. Питома вага регіону в економіці України

Питома вага регіону в економіці України за обсягом:

(за даними 1 півріччя 2010 року), %

Реалізованої промислової продукції 0,7
Продукції сільського господарства 2,1
Продукції будівництва 1,4
Інвестицій в основний капітал 1,2
Експорту товарів, послуг 1,6
Імпорту товарів, послуг 2,1
Доходів місцевих бюджетів загального фонду (без трансфертів) 1,5
Обороту роздрібної торгівлі підприємств – юридичних осіб 2,1

Таблиця 2. Промисловість

Кількість підприємств, що знаходяться на самостійному балансі, одиниць*

Галузева структура промисловості Питома вага, %
Промисловість 100
Добувна промисловість 0,7
Переробна промисловість 16,2
у т. ч. харчова промисловість 13,5
Легка промисловість 5,3
Виробництво деревини та
виготовлення виробів з неї 4,3
Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість та видавнича справа 0,5
Хімічна і нафтохімічна промисловість 7,9
Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів) 0,8
Металургія та оброблення металу 0,5
Машинобудування 28,0
Виробництво та розподіл електроенергії, газу та води 22,3

* показник не оприлюднюється у зв’язку з вибірковими обстеженнями малих підприємств

Таблиця 3. Соціальна сфера

Основні показники Станом на 01.07.2009 р. Станом на 01.07.2010 р.
Всього населення, тис. осіб 1243,4 1242,6
утому числі пенсіонери, тис. осіб 289,0 287,9
Середньомісячна заробітна плата, гривень: номінальна 1459 1717
індекс реальної зарплати 96,3 108,4
Рівень працевлаштування, % 24,7 34,9
Рівень безробіття, % 2,4 1,5
Природний приріст населення, тис. осіб (січень-травень) 0,2 0,9

Таблиця 4. Охорона здоров’я

Станом на 01.07.2009 р. Станом на 01.07.2010 р.
Кількість лікарняних закладів, одиниць 60 60
Кількість лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів, тис. одиниць 0,2 0,2
Чисельність лікарів, тис. осіб 4,4 4,5
Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення, осіб 35,3 36,1

Джерело: Журнал “Закарпаття” №2 літо/осінь 2010

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  https://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com