Ернест Нусер, начальник головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської обласної державної адміністрації

Транскордонне співробітництво Закарпаття

Закарпаття багато років поспіль є постійним учасником всіх програм сусідства Європейського Союзу, які діють на східному кордоні ЄС: TACIS, INTERREG, FARE, CADSES, ENPI. Як результат, є цілий ряд успішних проектів, реалізованих в області. Зокрема: проект соціально-медичної реабілітації дітей в дитячій обласній лікарні, проект розвитку мережі очистки стічних вод “Чиста Вода”, проекти будівництва протипаводкових об’єктів та управління паводками у басейнах річок області, проект розвитку малого та середнього бізнесу, проведено капітальні ремонти під’їзних шляхів до пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні, засновано ряд туристично-інформаційних центрів, побудовано вантажний термінал у пункті пропуску Ужгород, що дало можливість збільшити потік вантажного автотранспорту з 150 до 500 одиниць на добу та проведено реконструкцію пункту пропуску “Чоп-Загонь” на кордоні з Угорщиною – загалом реалізовано проектів на загальну суму понад 10 млн. евро. У сьогоднішній програмі ENPI “Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна” 2007-2013 взяло участь понад 30 учасників від Закарпаття, з яких 13 перемогли, залучивши в розвиток регіону більше 6,5 млн. евро. Проте для нас дуже важливим є те, що за рахунок Програми нам вдалося вирішити питання з фінансуванням розбудови пунктів пропуску, які мають важливе економічне значення: це Лужанка-Берегшурань (на угорському кордоні), Дяково-Халмеу (на румунському) та Ужгород-Вишнє Нємецке (на словацькому). У розбудову цих пунктів пропуску Європейською Комісією виділено 10,2 млн. євро, та понад 1 млн. грн. українською стороною.

Межуючи з Польщею і маючи добросусідські відносини з сусіднім Підкарпатським Воєводством Польщі, ми не маємо жодного пункту пропуску. Закарпатська облдержадміністрація висунула прохання посприяти у вирішенні питання щодо відкриття на українсько-польському кордоні міжнародного пішохідного п\п Лубня-Волосате, тим більше, що з української сторони для цього все готово. На кордоні з Угорщиною наразі заплановано реконструкцію пунктів пропуску “Косино-Дзвінкове”, “Лужанка-Берегшурань” та будівництво нового водного п\п на базі митного поста “Вилок”.

На кордоні з Словаччиною є ряд пропозицій, які планується реалізувати у найближчому майбутньому. Це зміна статусу пункту пропуску М. Селменці-В. Селменці з пішохідного на автомобільний та відкриття двох нових: “Уліч-Забрідь” і “Соломоново-Чієрна”. На румунському кордоні хочемо відновити роботу пункту пропуску “Хижа-Тарна Маре”, у п\п “Ділове-Валя Вішеулуй” відкрити пішохідний пропуск та розпочати будівництво нового “Біла Церква-Сігет”, що в свою чергу значно зменшить навантаження на основний діючий пункт пропуску “Дяково-Халмеу” і дасть можливість об’єднати туристичні маршрути Карпатського регіону Польщі, Словаччини, України та Румунії, які з кожним роком є все більш популярними.

Закарпаття проводить також активне співробітництво з окремими регіонами країн ЄС, зокрема, в рамках підписаних угод з повітами Марамуреш та Сату-Маре (Румунії), областями Саболч-Сатмар-Берег та Гевеш (Угорщини), Кошіцьким та Пряшівським краями (Словаччини), Підкарпатським воєводством (Польщі), регіоном Оберфранкен (Німеччини) та краєм Височіна (Чеської Республіки). У цьому році сподіваємось також на нові угоди з регіоном Пд. Тіроль (Італії), Бургеланд (Австрії), Вуковарсько-Сремської жупанії (Хорватії) та Калінінградської області (Росії).

Соціально-економічне життя області

Закарпаття – наймолодша область України, унікальна за своїм геополітичним розташуванням та природно-кліматичними особливостями. Закарпатську область небезпідставно називають західними “ворогами” Української держави у Європейський Союз, адже вона межує з чотирма європейськими країнами – Угорщиною, Польщею, Румунією і Словаччиною.

Стабільний і поступальний розвиток фінансово-економічних галузей покликаний сприяти розвитку соціальної сфери, оскільки підвищення добробуту закарпатців, соціальна підтримка незахищених верств населення    основне завдання обласної влади. За індексом людського розвитку регіон входить у п’ятірку найкращих в Україні. Отже, логічним є формування стратегії, спрямованої на створення нових кваліфікованих робочих місць на основі використання якісних характеристик трудових ресурсів.

Таблиця 1. Питома вага регіону в економіці України

Питома вага регіону в економіці України за обсягом:

(за даними 1 півріччя 2010 року), %

Таблиця 2. Промисловість

Кількість підприємств, що знаходяться на самостійному балансі, одиниць*

* показник не оприлюднюється у зв’язку з вибірковими обстеженнями малих підприємств

Таблиця 3. Соціальна сфера

Таблиця 4. Охорона здоров’я

Джерело: Журнал “Закарпаття” №2 літо/осінь 2010