Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

Лікувальну дію волошки нібито відкрив наймудріший із кентаврів Хірон, а вже Лінней на честь міфічного відкривача всю родину назвав centaurea кентаври. Древні греки сік волошки використовували для загоювання ран. Але її лікувальні властивості набагато більші. Невідомий автор рукопису із XVII століття радить, наприклад, товченим насінням волошки виводити бородавки. Спиртовий настій з гарячим чаєм народна медицина використовує для лікування простуди, водний відвар — при посиленому серцебитті, захворюванні нирок, сечового міхура, для примочок при запаленні слизових оболонок очей. Відома також жовчогінна дія волошки.

В природі існує більш як півтисячі видів волошки, з них майже двісті росте в нашій країні. Коли говорять про волошку як лікувальну рослину, насамперед мають на увазі волошку синю, що в хліборобів користується недоброю славою бур’яну — шкодить посівам пшениці, жита, але вабить своєю красою. Цей вид волошки відомий повсюдно, тому описувати його зайво. Але є волошки, які зустрічаються в природі рідко. Так, у Карпатах на висоті 600— 1700 м над рівнем моря природно зростає волошка мармароська. Якщо в середині травня ви побачите десь на клумбі великі сині суцвіття волошки м’якої, знайте, що вона прийшла до нас з високих карпатських полонин. Цвітіння її триває майже місяць. На луках, по чагарниках, перелісках Карпат трапляються ще волошка паннонська, волошка чорноголова з чорнобузковим суцвіттям, рідко — волошка карпатська, що занесена до Червоної книги, і волошка східнокарпатська. Про останню скажемо дещо ширше, бо в літературі, що закликає любити й охороняти рідну природу, вона згадується досить побіжно.

Волошка східнокарпатська (василек восточнокарпатский) —

Centaurea Kotschyana Heuff

Родина: айстрові — Asteraceae

Серед волошок є однорічні рослини, як волошка синя, і дво- та багаторічні. Волошка східнокарпатська належить до багаторічних. Стебло малорозгалужене, 25—60 см заввишки. Квітки темно-пурпурові. Обгортка куляста, її зовнішні та середні листочки з чорною суцільною частиною придатка і яскраво-білими торочками.

Цвіте у червні — серпні. Зустрічається на гірських луках, іноді на полонинах. В 40-х роках ця чудова рослина зростала розсіяно на біловусниках. Через свою високу декоративність катастрофічно зникає. Існує загроза повного зникнення, якщо не вжити термінових заходів її охорони.

І хоч є думка, що всі види волошок поступаються красою волошці синій, волошка східнокарпатська у багатоманітній гамі волошкового цвітіння тішить і тішитиме найвибагливіший погляд.

Джерело: В.І.Комендар, П.М. Скунць, М.Ю.Гнатюк Зелені перлини Карпат. – Ужгород: Карпати, 1985.- 88с

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  https://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com