Поки що вона оберігає нас: від нервового збудження, неврозів серцево-судинної системи, що супроводжуються спазмами коронарних судин, від безсоння, тахікардії. Список захворювань, при яких ми вдаємося до валеріани, можна б продовжити. Потреби у її сировині задовольняються нині головним чином за рахунок плантаційного вирощування. Лікарськими властивостями наділена більшість видів валеріани.

Її родова назва остаточно не з’ясована. Одні вважають, що вона запозичена від місцевості Valeria в Паннонії, звідки рослина походить, інші — що вона носить ім’я середньовічного лікаря Валеріуса, який відкрив цілющу силу рослини.

В Українській РСР відомо понад десять видів валеріани. Найбільш відомі валеріана дводомна, валеріана цілолиста, валеріана трансільванська, валеріана вузьколиста, валеріана бузинолиста, валеріана трикрила. Зустрічаються вони головним чином у Карпатах.

Валеріана трикрила, трилиста (валерьяна трехраздельная) —

Valeriana tripteris L.

Родина: валеріанові — Valerianaceae

Росте у темнохвойних лісах біля верхньої межі лісу, у криволіссі в затінку скель, в субальпійському поясі. Це багаторічна рослина, 10—60 см заввишки, із ребристим стеблом, голим, іноді по ребрах опушеним, з двома-трьома парами листків. Стеблові листки трироздільні, частки ланцетні або яйцевидні, середня — більша від бокових, які звичайно зубчасті. Суцвіття щитковидне, з двома лінійно-ланцетними або ж лінійними приквітками при основі. Квітки роздільностатеві. Віночок білий або рожевий. Цвіте у травні — червні.

Хоча валеріана трикрила ще не потрапила до Червоної книги, в Карпатах вона вже сьогодні належить до рідкісних рослин. Оберігаючи наше здоров’я, ця лікарська рослина водночас потребує нашого ощадного ставлення до її запасів — нашої охорони.

Джерело: В.І.Комендар, П.М. Скунць, М.Ю.Гнатюк Зелені перлини Карпат. – Ужгород: Карпати, 1985.- 88с