ДО ЗМІСТУ

*

Веселий той, у кого радісне теперішнє і радісне майбутнє.

Лев Толстой

*

Сатира — своєрідне дзеркало, в якому кожен, хто дивиться в нього, звичайно пізнає обличчя всіх, крім свого.

Джонатан Свіфт

*

Людського сміху боїться кожен, навіть той, хто вже нічого не боїться.

Микола Гоголь

*

Від дзвінкого веселого сміху горе тікає, мов чорт, зачувши півня. Це рецепт, який я рекомендую всім; він зберігає свою силу, поки існує світ.

Вільгельм Лібкнехт

*

Усміхатися — це завжди трішки показувати зуби.

Народна мудрість

*

Отак сидиш і думаєш… Гумор… Сатира. Наш чудовий народ. Од його ми, народ дотепний. Веселий. Мудрий. Я бачу свій народ, як він, ухмиляючись у вуса, дивиться на тебе лукавими своїми очима і «зничтожає» тебе.

…Як я люблю цей народ, коли він мене «зничтожає» своєю мудрістю, своїм дотепом, своїм неперевершеним «своїм»…

І я його розумію, і він мене розуміє, і він знає… що люблю ж я його, як сонне, як повітря, а він, народ, стоїть, підморгує, усміхається.

Та будь же ти тричі щасливий!

Остап Вишня

*

Хай живуть блазні його величності пролетаріату! Якщо й блазні колись, манірячись, говорили правду царям, то вони все ж лишалися рабами. Блазні пролетаріату будуть його братами, його улюбленими, веселими, ошатними, живими, талановитими, проникливими, красномовними порадниками.

Невже цього не буде? Невже на ярмарках, на майданах міст, на наших мітингах не буде з’являтися як улюблена фігура якогось російського Петрушки, якогось народного вістуна, котрий зміг би використати всі невичерпні скарби російських примовок, російської та української мов з їхньою справді богатирською силою в галузі гумору?

Анатолій Луначарський

*

Сміятися не гріх над тим, що видається нам смішним.

Народне прислів’я

*

Є, на жаль, у нашому житті ще чимало об’єктів для сатири нещадної, розтинаючої зло. Наша література не має й не хоче мати нічого спільного з пасквілянтами, які воліють користатися лише дьогтем та сажею, одначе зовсім інша річ, коли йдеться про здорову, хай і найгострішу, але з народних позицій ведену критику. Вогню треба, щоб пройняти товсту шкіру бюрократа, щоб вогнем презирства пропекти нікчемного анонімника, хапугу, пристосуванця-кар’єриста. Не масажного лоскотання — разючих, роз і инаючих ударів треба, щоб викорінювати негідні явища з життя. Література, яка б відмовилась від критики, втратила б щось надзвичайно істотне, вона перестала б бути собою і вже не змогла б виконувати одну з своїх найважливіших суспільних функцій.

Олесь Гончар

*

Де немає жовчі та сміху, там немає надії на оновлення. Де немає сарказмів, там немає і справжньої любові до людства.

Дмитро Писарєв

*

Нам, мабуть, усе треба: і глибоку, і мілку оранку… Себто нам треба і гостру сатиру, і смішну гумореску, і дотепного фейлетону, і простеньку, веселеньку усмішку.

Усе, кажемо, нам треба…

Що ж до солодкої сатири, то її не було і, мабуть, не буде. Сатира завжди була і вічно буде гостра, гірка і солона.

Олександр Ковінька

*

Школи я не зустрічав людину, яка уміла б так заразливо сміятися, як сміявся Володимир Ілліч. Було навіть дивно, що такий реаліст, людина, яка так добре бачить, глибоко почуває неминучість великих соціальних трагедій, непохитна у своїй ненависті до світу капіталізму, може сміятися по-дитячому, до сліз, захлинаючись сміхом. Велике міцне душевне здоров’я треба було мати, щоб так сміятися.

Максим Горький

*

Гумор — велика сила. Ніщо так не зближує людей, як добрий сміх без образ. А в зближенні людей — головне завдання мистецтва.

Лев Толстой

*

Жарт, насмішкувате слово часто буває влучніше і визначає навіть важливі речі краще, ніж серйозне і глибоке вивчення.

Квінт Горацій Фланк

*

Тільки той гумор житиме, який виник на основі життєвої правди… Багатьом невтямки, що це вимагає від гумориста такої ж здатності бачити, аналізувати, розуміти, яка потрібна авторам серйозних книг.

Марк Твен

*

Всяка сатира, яка кусається, багата на мораль.

Віссаріон Бєлінський

*

Якщо в людини немає почуття гумору, то має бути принаймні почуття, що в неї немає почуття гумору.

Станіслав Єжи Лєц

*

Сміх не тільки ознака сили, але й сам — сила.

Анатолій Луначарський

*

У кожній моралі немає ліків дійовіших, сильніших, ніж виставлення на людське око смішного.

Готгольд-Ефраїм Лессінг

*

Коли людина сміється на самоті, то сміється й наполовину не так, як з приятелями.

*

Уколи сатириків слід терпіти як уколи медиків.

*

Дорослим ви стаєте того дня, коли ви вперше по-справжньому посміялися… над самим собою!..

Етель Баррімор

*

Людина відрізняється від усіх інших створінь здатністю сміятися.

Джозеф Аддісон

*

Що ж це за благо, що за багатство, що за радість така — сміх?

Чому люди сміються?

Сказати, що причин стільки ж, скільки людей,— це, мабуть, занадто. Але сміються люди і від фізіологічних причин, від лоскотання наприклад, з відчуття задоволення. Сміються від сп’яніння.

Сміються люди і від радості… Сміються люди і від більш складних психологічних причин. Від тонкої гри розуму, від сміливості та несподіваності міркувань. Але головне, що викликає сміх,— це невідповідність форми і змісту, невідповідність намірів і досягнутих наслідків, почуттів і їх вираження, внутрішнього стану і зовнішнього виявлення, слова і діла, костюма і віку, незнання предмета і його використання, словом, невідповідність загальноприйнятим нормам, правилам та звичкам.

*

Одного разу хтось із близьких сподвижників святого пророка запитав його:

Посланче божий, ти так багато жартуєш із нами, чи гідне це твого сану?

Святий пророк відповів:

Господь, хай буде він прославлений і возвеличений, не карає за жарти правдиві. А хто користується жартами надмірно і переходить межу розумного, той зневажає честь і гідність свої та принижує й ображає брата свого. Розумний же і справедливий жарт не тільки дозволений, але навіть необхідний, бо радує він серце і веселить душу друзів та робить мінною їхню приязнь і любов.

Алі Сафі

*

Усміхнися над своїми прикрощами — гіркота їхня щезне. Усміхнися над своїм супротивником — щезне його злість. Усміхнися і над своєю злістю — не буде й її.

Ян Райніс

*

Сатира ніколи не може скласти іспиту: в жюрі сидять її об’єкти.

Станіслав Єжи Лєц

*

Критика — це щось на зразок ліків: любити важко, але вживати обов’язково.

Сергій Михалков

*

Єдино плідний грунт для сатири — це грунт народний, бо тільки його можна назвати громадським в істинному і дійсному значенні цього слова. Чим далі проникає сатирик у глибини життя, тим вагомішим стає його слово, тим ясніше вимальовується його завдання, тим беззаперечніше виступає назовні значення його діяльності.

Михайло Салтиков-Щедрін

*

Є виразки народного життя, над якими розумна людина може сміятися тільки жовчним і саркастичним сміхом; хто в подібних випадках сміється заради того, щоб шлунок краще перетравлював їжу, той збиває з пантелику суспільну свідомість, той присипляє громадське обурення, той глумиться над священною особою людини.

Дмитро Писарєв

*

Нищівного удару по пороках можна завдати, виставивши їх на загальне посміховище. Осуд легко переносять, але глузування не зовсім так. Кожен не від того, щоб бути злим, але ніхто не хоче бути смішним.

Жан-Батіст Мольєр

*

Сміх — це критична сила, яка стільки заперечує, скільки й стверджує.

Найвеселіший сміх — це сміятися над тими, хто сміється над тобою.

Василь Ключевський

*

…Для того, щоб сатира була справді сатирою і досягала своєї мети, треба, по-перше, щоб вона давала відчути читачеві той ідеал, з якого виходить творець її, та, по-друге, щоб вона цілком ясно усвідомлювала той предмет, проти якого спрямовано її жало.

Михайло Салтиков-Щедрін

*

Пояснений жарт перестає бути жартом, і тлумач дотепів сам не здатний говорити дотепи.

Франсуа-Марі Вольтер

*

Гумор — це бачення, сприймання і відтворення явищ оточуючої дійсності в життєрадісно-комічному тоні; художні твори з настановою на зображення смішного. Об’єкт гумору не заперечується повністю, висміюються тільки деякі його риси, здебільшого в доброзичливій жартівливій формі, на відміну від сатири, в якій переважає гнівний викривальний сміх.

Справедливо сказано, що гумор — невідлучна прикмета кожного правдивого таланту.

Іван Франко

*

Писати краще сміючись, ніж зі сльозами, бо сміх — особлива прикмета людини.

Франсуа Рабле

*

Розумна і справедлива сатира часто-густо виявляється сильнішою за закон та релігійну заповідь.

Генрі Шоу

*

Критики боїться тільки те, що гниле, що, як єгипетська мумія, розпадається вщент від руху повітря.

Дмитро Писарєв

*

Найкраща сатира, безперечно, та, в якій так мало злості і так багато переконання, що вона викликає посмішку навіть у тих. кого вона б’є.

Георг-Крістоф Ліхтенберг

*

Дотепна манера писати: полягає, між іншим, у тому, що вона припускає розум також і в читача, що висловлює не все, що вона дає змогу читачеві самому собі сказати про ставлення,, умови та обмеження, при яких висловлена фраза тільки і є справжньою і може бути мислимою.

Людвіг Фейєрбах

*

Роби радість іншим! І ти побачиш, що радість радує.

Куно Фішер

*

Дотепи — сіль бесіди, але не їжа.

Віллям Гезліхт

*

Гострий язик — єдина гостра зброя, яка від постійного вжитку стає ще гострішою.

Вашінгтон Ірвінг

*

Веселість людини — це найвидатніша риса людини.

Федір Достоєвський

*

Нудота є порожнеча душі.

Микола Шелгунов

*

Бувають посмішки, гірші за сльози.

Іван Тургенєв

*

Справжнє почуття гумору завжди припускає високі естетичні ідеали в дотепних людей. Інакше гумор перетворюється на цинізм, сальність, пошлість.

*

З дотепністю справа обстоїть, як з музикою: чим більше її слухаєш, тим тоншої співзвучності бажаєш.

Георі-Крістоф Ліхтенбері

*

Сміятися над розумними людьми — це привілей дурнів; вони у світі те ж саме, що блазні при дворі: з них ніхто не бере прикладу.

Жан Лабрюйєр

*

Кілька років тому на вулицях наших міст з’явилася в кіосках газованої води новинка — сатуратори (насичувачі), які насичують воду газом, відміряють дозу сиропу і змішують його з водою. Не одразу зрозумієш, що «сатуратор» — рідний брат слова «сатира».

Часто безпідставно пов’язують «сатиру» зі старогрецькими казковими, веселими сатирами.

Насправді ж слово походить від назви римського блюда «ланкс (блюдо) сатира» — всяка всячина, мішанина, щось на зразок нашого вінегрету. Староримський письменник Луцілій (II ст. до нашої ери) писав вірші, які назвали «сатирами», оскільки він користувався змішаною (як у сатурах — вінегретах) літературною формою. Згодом так стали називати твори в дусі Луцілія, який ставив собі за мету осудження пороків та виправлення моралі суспільства.

Ізмаїл Уразов

*

Гумор — це риса сильного, життєрадісного класу, який проникнутий волею до боротьби, впевнений у своїй перемозі, який усвідомлює свою перевагу над противником.

Давид Заславський

*

Ми звично вживаємо гоголівський вислів «сміх крізь сльози», маючи на увазі тільки ту гіркоту, яку переживав художник-патріот перед лицем виявлених ним соціальних пороків. Це — один бік справи, але він не єдиний. Гоголь мовби зрівнює між собою сміх і сльози, підкреслює, що те й інше перебуває в одному емоційному ряду. Сльози, що навертаються на очі сатирика, можуть бути і слізьми Захоплення і зворушення, можуть бути викликані окриляючим усвідомленням, що порок «уже вгаданий і що з приводу нього вже чується сміх» (Салтиков-Щедрін).

Ігор Ільінський

*

Сміх — велике діло: він не віднімає ні життя, ні маєтку, але перед ним винуватець — як зв’язаний заєць.

Микола Гоголь

*

Жарт інколи буває пророкуванням,

Вільям Шекспір

*

Всі жанри гарні, крім нудного.

Франсуа-Марі Вольтер

*

Немає сатири без гумору. Найбільш дошкульна, найбільш гнівна, найбільш скорботна сатира повинна мати в собі хоч краплину глузування — інакше вона перестане бути сатирою.

Михайло Кольцов

*

Треба любити людину. Більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… із себе, із своїх якихось хиб, недоліків, недочотів і т. д. І буде такий дружний, такий хороший сміх…

Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує…

Остап Вишня

*

Дотепність і гумор — якщо існує між ними різниця, то тільки в часі: це — блискавка і електричне світло. Обидва явно з одного матеріалу, але дотепність — це яскравий моментальний спалах, гумор же пустує і втішається сюжетними викрутасами.

Марк Твен

*

Жартував, побоюючись бути серйозним. Сміявся, щоб не заридати.

Еміль Кроткий

*

Є три сорти оповідачів смішного: нижчий сорт — це ті, котрі під час своєї розповіді самі сміються, а слухачі не сміються, середній сорт — це ті, котрі самі сміються і слухачі теж сміються; вищий сорт це ті, котрі самі не сміються, а сміються тільки слухачі.

Лев Толстой

*

Сатира не може розвиватися під загальні оплески, тому що вона не є резолюція, яку приймають загальні збори.

Сергій Михалков

*

Сміху, як закоханості, не навчиш. Сміх — натхнення.

Лев Толстой

*

Сміх — це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя.

Віктор Гюго

*

Гумор — це рятувальний круг на хвилях життя.

Вільгельм Раабе

*

…Краще терпіти нужду і бути веселим, ніж жити в розкошах, не знаючи почуття радості.

Епіктет

*

У ворота того, хто сміється, входить щастя.

Скаржитися на неприємну річ — це подвоювати зло; сміятися з неї — це нищити його.

Конфуцій

*

Не розуміє людина жарту — пиши пропало! І знайте: це вже несправжній розум, хоч у неї, може, і премудра голова.

Антон Чехов

*

Весела вдача — чудова і дуже корисна здатність для повсякденного життя. Хтось назвав такий стан «ясною погодою душі».

Самюєл Смайлс

*

Висміювання нерідко розв’язує важливі завдання краще і сильніше, ніж суворо викривальна промова.

Квінт Горацій Флакк

*

Ніколи не жартуйте інакше, як з розумними людьми.

П’єр Буаст

*

Краще сміятися, не бувши щасливим, ніж померти, не посміявшись.

Франсуа Ларошфуко

*

У глибині холодного сміху можуть відшукатися гарячі іскри вічної могутньої любові.

Микола Гоголь

*

Головний секрет збереження веселості полягає в тому, щоб не дозволяти дрібницям тривожити нас і разом з тим цінити ті маленькі втіхи, які випадають нам на долю.

Самюєл Смайлс

*

Що стало смішним, не може бути небезпечним.

Франсуа-Марі Вольтер

*

Веселі люди роблять більше дурниць, ніж сумні, але сумні роблять великі дурниці.

Генріх Клейст

*

У веселий час і смерть не страшна.

Народна мудрість

*

Одна унція доброго настрою варта цілої тонни меланхолії.

Англійська народна мудрість

*

Від великого до смішного один крок.

Наполеон

*

Для того, щоб дотеп удався, потрібен автор, розумний слухач та ще один персонаж, який би не зрозумів дотепу і своїм дурним виглядом подесятерив би задоволення двох присутніх.

С. Гітрі

*

Гарно, витончено, елегантно жартувати і цікаво розповідати про дрібниці вміє тільки той, хто поєднує в собі вишуканість і невимушеність з багатою уявою; сипати веселими дотепами — це означає робити щось із нічого, тобто творити.

Жан Лабрюйер

*

Історія вчить, що боротьба проти сатири завжди закінчувалась поразкою тих, хто цю боротьбу починав.

*

Для сатириків ніколи не настає мир — навіть у час, коли більше не гримлять на нашій землі гарматні залпи.

*

Сміх має освітлювати обличчя, а не спотворювати його; оскільки він освітлює до глибини душі, то душа повинна бути прекрасною; він повинен бути схожий на блиск чистоти, на світло щирості. Краса сміху справді дуже залежить від щирості радісного настрою.

Жан Гюіїо

*

Коли людина посміхається, а ще більше, коли сміється, вона ніби встигає продовжити своє життя, цю коротку мить.

Лоренс Сторн

*

Є щось більш схоже на нас, ніж наше обличчя, ніж наш вираз, — це наша посмішка.

Віктор Гюго

*

Смішного боятися — правди не любити.

Іван Тургенєв

*

Якщо сміятися, то вже краще сміятися дуже і над тим, що справді гідне осміяння загального.

Микола Гоголь

*

Поганий той жарт, від якого кістки болять.

Мігель Сервантес де Сааведра

*

Любиш жарти над Хомою — люби над собою.

Народна мудрість

*

Ви думаєте, що чемні ворюги і тактовні злодюги не розуміють гіперболи?

Упевняю — чудесно розуміють, але хапуга, вчасно наколений сатиричним пером, удає з себе дурника:

«І ми не ми… і я не я, і дача не моя».

Велика сила — гостра сатира!

Олександр Ковінька

*

Сатира — в широкому розумінні художня творчість, найприкметнішою ознакою якої є різке викриття зображуваних явищ шляхом висміювання.

Іван Франко

*

Таємне джерело гумору не в радості, а в сумі: на небесах гумору немає.

Марк Твен

*

Розжований дотеп — річ прісна!

*

Сатира добра тільки тоді, коли вона сучасна.

Дмитро Писарєв

*

Утриматися від невдалого дотепу важче, ніж сказати дотеп влучний.

*

Горе можна витерпіти самому, але для радості потрібні двоє.

Ельберт Хаббард

*

Найкраща сатира на поганих поетів — це дарувати їм чудові твори.

Франсуа-Марі Вольтер

*

Ви можете бути дотепні — якщо тільки й ваше оточення не позбавлене дотепності. Півень даремно співатиме в компанії качок: вони йому не відповідатимуть.

*

Вчасно і подуріти приємно.

Квінт Горацій Флакк

*

Сміх убиває, але тільки гідне сміху.

Еміль Кроткий

*

Як міль — одягові і черв’як — дереву, так печаль шкодить серцю людини.

Соломон

*

Гумор і поезія є золотими воротами до всього чесного, благородного, прекрасного.

*

З особистих властивостей найбезпосередніше сприяє нашому щастю весела вдача.

Артур Шопенгауер

*

Величне і смішне так тісно пов’язані між собою, що їх важко відокремити одне від одного. Один щабель над величним — і починається смішне, один щабель нижче смішного— і величне знову з’являється.

Томас Пейн

*

Уміння легко перейти від жарту до серйозного і від серйозного до жарту вимагає більшого таланту, ніж звичайно думають. Нерідко жарт служить провідником такої істини, котра не досягла б мети без його допомоги.

Френсіс Бекон

*

Що здається мені найпершим обов’язком сатирика? Це, до речі, і найцікавіше. Викривати порок в його новому вбранні. Пороки старі і живучі. Гоноровитість, кар’єризм, користолюбство, неправда, святенництво, заздрість існують, здається, З того часу, як світ стоїть, але з кожним новим історичним періодом вони міняють своє обличчя.

Ще одна досить помітна риса нашого часу: явище негативне за своєю суттю змушене старанно маскуватися під позитивне, інакше йому не прожити в Радянській країні, серед радянських людей. Так хіба ж це не почесне завдання — зривати маскхалати з хапуг та службистів, рвачів і власників, проникати у засоби їхньої мімікрії?

Ігор Ільїнський

*

Смійся, і я скажу тобі, хто ти є.

Марті Ларні

*

Поділена радість зростає.

Джезія-Джільберт Холленд

*

Коли людина сміється, вона зла не зробить.

Костянтин Паустовський

*

Гумор переносить душу через безодню і навчає її грати зі своїм горем.

Людвіг Фейербах

*

На власний жарт сміятися не можна: табакерка не має права чхати.

Кіт Престон

*

Людина — єдина тварина, яка має здатність сміятися. Але чи є вона також єдиною, яка заслуговує того, щоб над нею сміялися?

Анрі Гровілль

*

Таємниця заподіювати заздрісникам своїм муки — це бути в доброму настрої.

Діоген

*

Сміх завжди радісний «переляк» і радісне «здивування». І водночас це й естетичне здивування, прямо протилежне захопленню. Здивування зі знаком мінус.

*

Всяка сатира обов’язково кривдить когось. У цьому її суть.

Аркадій Райкін

*

У дім, де сміються, приходить щастя.

Японська приказка

*

Якщо ти усміхнешся світові, він відповість посмішкою.

Ян Райніс

*

Комічне збуджує в нас почуття власної гідності.

Микола Чернишевський

*

Без сумніву, сміх — одне з наймогутніших знарядь руйнування; сміх Вольтера бив і пік як блискавка. Від сміху падають ідоли, падають вінки та оклади, і Чудотворна ікона стає почорнілою та погано намальованою картиною. З цією революційною нівеляційною силою сміх страшенно популярний та липкий; узявши початок у скромному кабінеті, він іде колами, які розширюються до меж грамотності.

Олександр Герцен

*

Гумор не вирішує ніяких питань, але допомагає їх вирішити.

Жюльєн де Фалкенаре

*

Непотрібне — смішне, але смішне — потрібне!

Народна мудрість

*

Щасливі песимісти! Яку радість відчуваєте ви, коли вам пощастить довести, що радості немає!

Марія Ешепбах

*

…Чим прямодушніший художник, чим непримиренніше бореться він зі злом, чим ясніша його моральна позиція,— тим більше шансів, що гнівне слово критики дійде до серця народу.

Ігор Ільїнський

*

В жарті завжди прихована серйозна мета.

Жюль Валлес

*

Сміх заразливий, особливо начальницький!

Народний вислів

*

Потрібна людина, яка не вміє нудьгувати

З об’яви

*

Добре жити з серцем, повним чекання великої радості в майбутньому.

Максим Горький

*

Нудота ввійшла у світ через лінощі.

Жан Лабрюйєр

*

Веселому весь світ веселим зриться.

Йоганн-Вольфганг Гете

*

Є така дитяча гра: «Так» і «ні» не казати, чорного і білого не купувати», а оскільки майже всі дорослі — це колишні діти, декотрі затягують цю інфантильну забаву до сивини.

Ветеринара — не займай, пожежника — не торкайся, артиста — не згадуй, продавця — не чіпай, начальника відділу кадрів — не дай боже, старих — ні-ні, дітей — тим більш, жінок і чоловіків — ні в якому разі! І залишається нам образ простого радянського нещадного сатирика у вигляді метелика. Ані охнути, ані дихнути, ані тобі на листок присісти, ані тобі квітку понюхати. Знай пурхай — відпочивай, прохолоджуйся!

А я не можу відпочивати, не маю права. Тому що сатира спрямована не проти віку і статі, не проти професій і місця мешкання, а проти ворога номер один — тяжкого явища, яке називається неуцтвом.

Аркадій Райкін

*

Людей, котрі ніколи не сміються, не можна брати всерйоз.

*

Журнал «Вокруг света» колись писав: «На підставі проведених спостережень помічено, що сміх людини можна визначити за голосними звуками, які входять до нього. Так особи, у сміх котрих переважно входить звук «а», здебільшого люди прямі та щирі, вони люблять шум і рух; сміх на «е» властивий людям флегматичним та меланхолікам; на звук «і» сміються діти, а також люди наївні, послужливі, боязливі, нерішучі; сміх на «о» виявляє в людини сміливість і благородство».

*

Гумор веселить, а сатира витвережує.

*

Українці обдаровані незрівнянним гумором.

Віссаріон Бєлінський

*

Живий український гумор у порівнянні з хвацькою веселістю росіян те саме, що спів ширяючого в небі жайворонка у порівнянні з криком морської чайки, що заграє з бурею.

Сергій Кравчинський-Степняк

*

Самокритика — найскладніший вид самообслуговування.

Віктор Жемчужников

*

Відомий французький хірург А. Паре говорив, що приїзд цирку до міста важить більше для здоров’я його мешканців, ніж приїзд аптеки. Чому? Сміх, посмішка знімають нервове напруження, виліковують.

*

Ввічливою посмішкою можна домогтися симпатії і в диявола.

Марона Арсаніс

*

Гумор — це кінець кінцем розум.

Жюль Ренар

*

Латинське слово «гумор», від якого англійське «юмор», означає просто «рідина».

Називаючи життєрадісну людину сангвініком, ми користуємося словом, яке походить від латинського «сангвіс» — «кров». Інша рідина організму, жовч,— грецькою мовою «холе» (пригадаємо, що холецистит — запалення жовчного міхура — від «холе» і «кістіс» — міхур) дала визначення холерикам, тобто жовчним.

Чотири соки має людський організм: кров, слиз, жовту жовч і чорну жовч. Правильне співвідношення соків дає здоров’я, неправильне — викликає хвороби. Так вчила школа славнозвісного лікаря древності Гіппократа.

Ось якого значення надавали рідинам! Тепер зрозуміло, чому слово «гумор» визначає почуття, пов’язане з гарним характером, здоров’ям, настроєм, котрий залежить від хорошого стану волог, рідин в організмі.

Ізмаїл Уразов

*

Дотепне слово ніколи не потребує голосного сміху: воно тішить розум, але ніколи не примушує обличчя спотворюватися гримасою.

Філіті Честерфілд

*

Афоризми — це мудрість у портативній формі, концентрований екстракт думки і почуття.

Вільям-Рундевіл Олджер

*

Жарт буває корисним там, де серйозність лише викликає опір.

Август Платєн

*

Схильність до радості і до надії — справжнє щастя; схильність до побоювання і до меланхолії — справжнє нещастя.

Девід Юм

*

Хатина, де сміються, багатша за палац, де нудьгують.

*

Від гніву старієш, від сміху молодієш.

Китайське прислів’я

*

Іронія — це образа, втілена у форму компліменту.

Едвін Уіппл

*

Де сміх, там і людина; худоба не сміється.

Максим Горький

*

І жартівники помирають всерйоз.

Еміль Кроткий

*

Як правило, про людину можна судити по тому, над чим вона сміється.

Вілсон Мізнер

*

Великі думки — часто найбільш усміхнені.

Жан Гюйо

*

Ніщо так не стомлює, як невеселий розум.

Іван Тургенєв

*

Друзі попередили батька:

– Твій син завжди пиячить. Вживай заходів!

– Нічого страшного! — відповів батько.— Попиячить, попиячить та й перестане.

Так і сталося.

Минув деякий час, і доброзичливі знову сигналізували батькові:

– Твій син займається розпустою. Вживай заходів!

– Нічого страшного! — відповів батько.— Погуляє, погуляє та й порозумнішає!

Так і сталося.

Втретє попереджали батька:

– Твій син грає в карти. Вживай заходів!

– Нічого страшного! — відповів батько.— Пограє, пограє та й покине.

Так і сталося.

Нарешті друзі вирішили порадувати батька:

– Твій син виправився. Не пиячить, з дівчатами не гуляє й не грає в карти. Молодець він у тебе — сатириком став!

– Ну, тепер ми пропали. Жінко, біжімо рятувати сина!

*

Джерело: Книга веселої мудрості. Видавництво “Радянський письменник”, Київ, 1968.