Бербениця — дерев’яний вівчарський посуд.

Бесаги — дорожня подвійна торба.

Бідувати — мати силу.

Бовгар — пастух.

Бокор — пліт.

Бордюг — шкіряний мішок.

Босорканя — відьма.

Бохтар — нічний сторож.

Будз — груда сиру.

Ваківка — штукатурка.

Вінець — (тут); з вінця — згори.

Вітрити — відчувати нюхом.

Воєтити — буйствувати.

Ґазда — господар.

Геренда — сволок.

Грунь — хребет гори.

Гуслі — скрипка.

Доброчин — слов’янська назва Дебрецена.

Жентиця — сироватка.

Жупа — округа.

Звідати — питати.

Звір — глибока гірська ущелина.

Кавалок — шмат.

Каня — вид шуліки.

Кивати — зачіпати.

Киртиця — кріт.

Кіряти — гнати.

Комашня — поминальна, задушна вечеря.

Косиця — квітка.

Кочія — бричка.

Кріс — рушниця.

Лада — скриня.

Лемак — лемко.

Лудіння — одяг.

Марга, маржина — худоба.

Мериндя — харчі.

Нич — нічого.

Обнога — підніжжя.

Оборіг — дашок на стовпах для сіна.

Опровід — похорон.

Оцільовий — сталевий.

Паленка — горілка.

Паузник — рубель.

Пільга — деревина.

Піпа — люлька.

Пластя — стіжки сіна.

Погар — склянка.

Пуджатися — лякатися.

Пурйохез — завіса, за якою лежить тара, тобто священна книга.

Салаш — вівчарський осідок.

Сарака — бідолаха.

Скотар — пастух.

Слободити — визволити.

Слоті — пастка.

Сокотити — стерегти.

Студниця, студня — криниця, колодязь

Тайстра — полотняна сумка через плече.

Токмитися — торгуватися.

Турня — баня.

Хвиля — гарна погода.

Цидулка — припис, повідомлення, квитанція.

Цімбора — друг, товариш.

Цуравий — обірваний.

Чекан — кирка.

Чир — кукурудзяна страва.

Чиряти — черпати.

Шаркань — змій.

Швакати — шмагати.

Шовкова косиця — едельвейс.