Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

ЗМІСТ

8 ПРОГРАМА ЗАХОДІВ

8.2. Підземні води

8.2.1 Заходи, спрямовані на зменшення забруднення

8.2.1.2. Заходи, пов’язані з промисловою діяльністю

Забруднення, що надходить з промисловими стічними водами і відходами, несе велику кількість неорганічних (важкі метали) й органічних (нафтопродукти, феноли тощо) речовин, непритаманних природним процесам формування хімічного складу підземних вод. Атмосферні опади, забруднені промисловими відходами та продуктами випаровування, тривале зберігання промислових стічних вод та відходів, також викликають зміну хімічного складу підземних вод (наприклад, підвищення кислотності).

Проникнення та поширення хімічного забруднення значною мірою визначається властивостями гірських порід, через які фільтруються розчини. Забруднення окислюються, розкладаються або ж затримуються бактеріями, сорбуються породами водоносного горизонту і т. д. При цьому процес самоочищення багатьох фізико-хімічних сполук незначний і забруднюючі речовини можуть лишатись у водоносному горизонті невизначено довгий час, переміщуючись на досить великі відстані. Тому, хімічне забруднення підземних вод є, як правило, досить серйозним і ліквідувати його дуже проблематично.

Забруднення підземних вод відбувається і в районах деяких родовищ корисних копалин через шахтні води. Різні домішки потрапляють у підземні горизонти, переважно, у вигляді водних розчинів. Тому артезіанські водоносні горизонти, перекриті водотривкими водоносними породами, знаходяться в більш сприятливих умовах, ніж ґрунтові води, в яких виявлено забруднення. Приклади негативних наслідків діяльності промислових підприємств наведені у Модулі 6

Модуль 6 Промислові об’єкти, які створюють найбільшу загрозу для підземних водних тіл

Як свідчить досвід Закарпатської області, щоб запобігти промисловому забрудненню недостатньо ліквідувати суб’єкт господарювання, необхідно здійснити повний комплекс організаційно-технічних заходів з ліквідації його джерела або шляхів проникнення забруднених розчинів у підземні води. Наприклад, у процесі діяльності підприємства ВАТ «Закарпатполіметали» з видобутку золота внаслідок застосування гравітаційної схеми переробки було створено у значній кількості хвости збагачення руд, які являють собою напіврідку масу і є фактично техногенним родовищем. Після припинення у 2008 році діяльності підприємства через відсутність циркуляції пульпи та води відбувся процес ущільнення хвостів. На глибині понад 1 метр хвости представлені обводненою масою і знаходяться в пливучому стані.

З часу закриття підприємством не здійснено жодних заходів з консервації виробничих потужностей, не ведеться підтримка та обстеження підземних гірничих виробок, спостереження за станом шламовідстійника та не підтримується його технічний стан. Значна частина забруднюючих речовин надходить у підземні води під час інфільтрації атмосферних опадів, які випадають на території, де нагромаджені тверді відходи, особливо відходи хімічних виробництв, розміщені сховища нафтопродуктів, а також склади сировини і готової хімічної продукції. Сьогодні на промисловому майданчику підприємства знаходяться 5 відвалів відпрацьованих поліметалічних порід, кількістю понад 164 тисячі тонн, що містять окиси важких металів і сульфіди, які поступово мігрують у довкілля.

Захисна дамба, яка була споруджена для тимчасового зберігання хвостів, є недостатньо надійною. Для її будівництва замість ущільненого глинистого ґрунту було використано відвали перлітового кар’єру, що складаються з розрихлених вулканічних порід. Тому, в її бортах є ознаки утворення промоїн і прогресуючих ерозійних процесів, що можуть призвести до руйнації дамби і прориву рідкої маси хвостів на ландшафт. Наразі достовірно визначити об’єм накопичених хвостів практично неможливо через їх підземну міграцію. В селищі Мужієво, в зоні впливу діяльності ТОВ “Закарпатполіметали”, проби питної води в окремих індивідуальних колодязях виявили значний вміст солей важких металів, зокрема цинку, свинцю, хрому, міді, кадмію.

Занепокоєння викликає ситуація, що склалася з забрудненою територією колишнього Великобичківського лісохімічного комбінату, ліквідованого у 2004 році. Результати аналітичного контролю, що здійснювався протягом 2010 року Держекоінспекцією в Закарпатській області вказують на забруднення як земельних ресурсів, так і верхнього підземного водоносного горизонту (до 20 м). Концентрації нафтопродуктів у пробах ґрунтів перевищують фонові показники до 60 раз, в шахтних колодязях смт. В. Бичків показники ХСК сягають 638 мг/л при нормі 4,0 мг/л, фенолів – 4,0 мг/л при ГДК 0,001 мг/л.

Аналогічна ситуація спостерігається з Перечинським ЛХК, сторічна експлуатація якого без природоохоронних заходів призвела до забруднення території підприємства фенольними сполуками, в зв’язку з чим останніми роками фіксується їх постійне вимивання з виробничої території, що створює загрозу забруднення ґрунтових та підземних вод

Для запобігання забрудненню підземних водних тіл небезпечними речовинами шляхом скидів з точкових промислових та дифузних джерел, необхідно створити ефективні регуляторні рамки, що унеможливлять прямі та опосередковані скиди забруднень у підземні горизонти, а також розробити необхідні заходи для попередження суттєвих втрат забруднюючих речовин з технологічних установок, зменшення втрат з шламонакопичувачів, виключити/ зменшити вплив аварійних ситуацій.

Базові заходи

До базових заходів зі зменшення негативного впливу промислових об’єктів на хімічний статус підземних вод упродовж першого циклу впровадження НПУБРТ належать:

  • переведення підприємств на оборотне водопостачання, а де можливо – застосування безводних технологічних процесів;
  • впровадження ефективних очисних споруд, які б забезпечували нормативне очищення стічних вод від забруднюючих речовин;
  • відведення забрудненої води підприємств, яка не піддається очищенню для повторного використання, через системи окремих каналізацій і ліквідування шляхом природного або штучного випаровування.

Додаткові заходи

В якості додаткових заходів для зменшення прямого або опосередкованого впливу небезпечних промислових речовин на підземні водні об’єкти можна виділити:

  • посилення екологічного контролю за діючими та виведеними з експлуатації підприємствами;
  • впровадження більш жорсткого нормування скидів промислових стічних вод у загальносплавну міську каналізацію.

Висновки

Як випливає з оцінки хімічного статусу підземних водних тіл, наведеного у Розділі 5.2.3, жодна небезпечна забруднююча речовина не зумовила їх ідентифікацію як таке, що знаходиться під ризиком.

Рекомендовані заходи

Зважаючи на те, що в окремих випадках спостерігається суттєва залежність між статусом поверхневих та підземних водних тіл, рекомендовано:

  • вживати специфічні заходи для зменшення або обмеження присутності забруднюючих речовин у поверхневих водних об’єктах (див. Розділ 8.1.3).

Наступна стаття

Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)

Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

Tags: ,

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  http://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com