Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

ЗМІСТ

8 ПРОГРАМА ЗАХОДІВ

8.2. Підземні води

8.2.1 Заходи, спрямовані на зменшення забруднення

8.2.1.1. Заходи, пов’язані з житлово-комунальним господарством

Результати оцінки якісного статусу підземних водних об’єктів в басейні р. Тиса свідчать, що ймовірною причиною його погіршення можуть бути забруднення мінеральними формами азоту (NO₃, NO₂, NH₄), сполуками фосфор та органічними речовинами з дифузних джерел. З огляду на це, зазначені речовини були визначені як цільові для покращення якості підземних вод шляхом зменшення їх скидів у підземні джерела. Базові заходи, наведені у Додатку VI Частини A ВРД, розглядаються як ключові інструменти для досягнення доброго хімічного статусу та забезпечення незворотних важливих та сталих тенденцій щодо зниження концентрацій зазначених забруднюючих речовин в підземних водах.

В залежності від походження забруднення, це має бути здійснено, головним чином, за рахунок впровадження двоступеневої і більш глибокої очистки міських стічних вод. У випадках, коли під загрозою знаходяться джерела питної води, заходи мають базуватися на законах України «Про питну воду та питне водопостачання», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а також інших нормативно-правових актах у цій сфері, реалізація яких сприятиме покращенню якості підземних вод.

З огляду на те, що господарсько-побутове забруднення має локальний характер в межах урбанізованих територій, не можна повністю виключати можливість надходження в підземні горизонти бактеріального і хімічного забруднення (поверхнево-активні речовини, що входять до складу синтетичних миючих засобів) через витоки із застарілих каналізаційних мереж. Також джерелом бактеріального забруднення може бути забруднена денна поверхня, особливо якщо зона аерації має тріщинувату структуру і характеризується закарстованими або великоуламковими породами, через які забруднені на поверхні атмосферні опади без перешкод проникають у підземні води або надходять у поверхневі води, гідравлічно зв’язані з підземними.

Проникнення і поширення бактеріального забруднення залежить від властивостей ґрунтів і гірських порід, через які фільтруються води. Масштаби забруднення залежать від його інтенсивності і того, наскільки виживають бактерії і віруси в зоні аерації в підземних умовах. Усі анаеробні бактерії, до яких належить більшість патогенних, швидко гинуть у зоні аерації або сорбуються породою. Однак час виживання їх в умовах підземних вод наразі ще однозначно не визначений.

Базові заходи

За базові, як і для поверхневих водних тіл, прийняті заходи з очистки міських стічних вод, які номінально можуть бути впроваджені на українській частині басейну р. Тиса упродовж першого циклу впровадження ВРД (до 2018 року). Ці заходи передбачені обласною програмою «Питна вода Закарпаття на 2006-2020 роки» і включають:

• реконструкцію/будівництво міських КОС з впровадженням щонайменше двоступеневої очистки стічних вод;
• забезпечення дотримання режимів зон санітарної охорони підземних джерел питного водопостачання;
• проведення інвентаризації водозаборів підземних вод з визначенням їх техніко-економічних, санітарно-епідеміологічних та екологічних критеріїв;

Додаткові заходи

Як додаткові пропонуються такі заходи:

• зменшення обсягів втрат неочищених стічних вод через технічно несправні каналізаційні мережі;
• впровадження ННТ на підприємствах, що скидають зворотні води в комунальні каналізації,
• відновлення в повному обсязі діяльності Комплексної лабораторії Закарпатської геологорозвідувальної експедиції (м. Берегово)[1] та удосконалення її інструментальної та лабораторної бази.

Висновки

Як зазначено у Розділі 5.2.3 сім з восьми підземних водних тіл ідентифіковано як такі, для яких немає ризику забруднення, а для одного ПВТ (UA_TIS_GW_4, транскордонне, основне джерело питного водоспоживання) існує ризик забруднення через наявність локальних зон забруднення сполуками азоту на малій глибині до 12 метрів, тобто в зоні експлуатації шахтними колодязями. Удосконалення очистки міських стічних вод упродовж першого циклу впровадження НПУБРТ створить сприятливі умови для переводу цього водного тіла в категорію «без ризику».

Рекомендовані заходи

Враховуючи специфіку урбанізованих територій можуть бути рекомендовані наступні заходи:

• управління стоком з міських територій;
• контроль за дифузними забрудненнями територій;
• поступовий перехід від загальосплавних до роздільних схем каналізації;
• зниження норм водоспоживання та, відповідно, водовідведення;
• забезпечення ізоляції підземних прісних вод від мінералізованих або забруднених вод при бурінні глибоких розвідувальних свердловин.

---

[1] На сьогодні робота Комплексної лабораторії через причини фінансового характеру тимчасово призупинена.

Наступна стаття

Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)

Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

Tags: Водна рамкова директива, дунай