Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

ЗМІСТ

5 МЕРЕЖА МОНІТОРИНГУ, ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАТУС/ ПОТЕНЦІАЛ ТА ХІМІЧНИЙ СТАТУС

5.1 Поверхневі води

5.1.4. Хімічний статус

Оцінка хімічного статусу виділених водних тіл у басейні р. Тиса була виконана з урахуванням переліку пріоритетних речовин та інших небезпечних забруднюючих речовин, для яких Директивою 2008/105/ЄC визначені гранично допустимі рівні їх вмісту в природних водах (екологічні стандарти) з врахуванням вимог Директиви 2009/90/ЄС. Хімічний статус водних об’єктів повинен відповідати вимогам екологічних цілей для поверхневих вод, викладеним у статті 4 ВРД. Згідно з положеннями директиви, класифікація водних тіл як таких, що характеризуються добрим хімічним статусом, можлива в тому випадку, якщо концентрації пріоритетних забруднюючих речовин у воді не перевищують нормативи якості навколишнього середовища, встановлені зазначеним документом.

Оцінка хімічного статусу виділених водних тіл здійснювалась на основі даних моніторингу вмісту пріоритетних забруднюючих речовин у поверхневих водах басейну української частини р. Тиса у 2010 р. та даних, одержаних в рамках проекту Europeaid/114957/C/SV/UA «Управління басейнами річок Буг, Латориця і Уж». Моніторингові дані були наявні тільки для 7 водних тіл з 34 виділених. Крім того, визначались не всі показники з 33 пріоритетних речовин і 8 інших забруднюючих речовин, (Частина А, Додатка I, Директиви 2008/105/ЄC) у зв’язку з відсутністю даних вимірювань, тому здійснену оцінку хімічного статусу не можна вважати такою, що в повній мірі відповідає вимогам ВРД.

Визначення хімічного статусу виділених водних тіл показало, що із їх загальної кількості (34) до таких, що досягнули доброго хімічного статусу були віднесені 4 водних тіла (15,4%), 3 водні тіла (12,7 %) були охарактеризовані як такі, що не досягнули доброго хімічного статусу. Узагальнені результати оцінки хімічного статусу виділених водних тіл наведені у таблиці 5.4 та на рисунку 5.3.

Таблиця 5.4. Результати визначення хімічного статусу поверхневих вод

Рисунок 5.3. Оцінка хімічного статусу водних тіл басейну річки Тиса (сумарна довжина водних тіл у км).

Недосягнення водними тілами доброго хімічного статусу було викликано перевищеннями встановлених гранично допустимих значень середньорічної концентрації наступних показників:

• для водного тіла UA_TT_05 – кадмію та поліароматичних вуглеводнів;
• для водного тіла UA_LA_03 – ртуті, кадмію, поліароматичних вуглеводнів;
• для водного тіла UA_UZ_04 – кадмію, нафталену та поліароматичних вуглеводнів.

Для 27 водних тіл, для яких були відсутні дані вимірювань вмісту речовин віднесених до переліку пріоритетних, проведено оцінку ризиків. Висновком оцінки був поділ водних тіл на 3 категорії:

–          без ризику

–          ризик можливий

–          ризик наявний.

Результати оцінки ризиків наведені в табл. 5.5. та на рисунку 5.4.

Таблиця 5.5. Результати оцінки ризиків недосягнення доброго хімічного статусу

Рисунок 5.4. Оцінка ризиків недосягнення доброго хімічного статусу (сумарна довжина водних тіл, в км).

Рівні надійності отриманих результатів можна охарактеризувати наступним чином:

–  для водних тіл, які досягли або не досягли доброго хімічного статусу – середній (були наявні деякі моніторингові дані);

–  для водних тіл, до яких був застосований аналіз ризиків – низький.

Наступна стаття

Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)

Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

Tags: Водна рамкова директива, Дунайська конвенція