Не менш важливе для здоров’я більшої частини європейського населення мають Карпатські гори як джерело чистої води. Про кришталеву чистоту Карпатських рік, озер, підземних вод ходять легенди. Вода у Карпатах це – Господні очі. Вода має дивовижну здатність дарувати життя, карати і милувати. Це дійсно правда. З Карпатських витоків живляться такі важливі водні артерії Європи: Вісла, Дунай, Тиса, Дністер, їх численні великі та малі притоки. На даний час багато малих річок Карпат вдалося зберегти у їх природному стані і за якістю вони належать до найчистіших у Європі.

Але доводиться із тривогою констатувати невтішне: Карпати можуть втратити для Європи своє важливе значення, як джерело прісної води. Такі застереження мають серйозні підстави. Зокрема, прискорена індустріалізація країн Карпатського регіону упродовж усього радянського періоду, коли під шахти, кар’єри, терикони відводились величезні території і практично не проводились роботи із рекультивації земель, все це призвело до руйнування геологічної основи функціонування природних комплексів і виникнення «місячних ландшафтів». У порівнянні з винятковою красою пейзажів та екзотів Карпат вони є жорстоким дисонансом і застереженням людям: до чого може призвести їх непродумане ставлення до природи.

Гірничі розробки разом із меліорацією земель, вирубуванням лісів, забиранням вод для потреб промислових, часто екологічно шкідливих, підприємств позначились на режимі поверхневих вод значних територій Карпатського регіону. До прикладу, за деякими оцінками, за останні сім років в гідрографічному басейні рік Сомеш і Тиса сталося понад 50 випадків забруднення вод в результаті техногенних аварій на промислових підприємствах гірських територій Румунії. Наслідки таких надзвичайних ситуацій очевидні: нестача питної води, неможливість ведення рибного господарства, зникнення окремих видів рідкісної флори і фауни. Зокрема, румунськими екологами встановлено, що через постійний виток токсичних речовин з відстійників хімічного комбінату у річку Муреш в ній зникли шість видів риби. Та найбільша втрата, як дослідили вчені кілька років тому, це погіршення стану здоров’я населення в басейні ріки Тиса. Середній вік людського життя скоротився на 2,2 року, індекс загальної смертності збільшився на 10-15%, а хвороби, спричинені великим вмістом свинцю, зросли на 40-60% .

Ось чому для поліпшення екологічного стану вод у ріках Карпат необхідно, перш за все, встановити сучасні водоохоронні споруди, забезпечити контроль за якістю дотримання норм екологічної чистоти річкових і підземних вод.

Це важливо і тому, що Карпати є джерелом 80% водних ресурсів Румунії, 40% запасів води України також поповнюється із Карпат. З огляду на те, що ріки Карпатського регіону формують водозабори транскордонних рік, все більшої актуальності набуває питання використання та водовідведення водних ресурсів, як важливої складової частини довкілля Європи.

Тепер, коли всі держави Карпатського регіону стали повноправними членами Євросоюзу а Україна неухильно дотримується курсу євроінтеграції, вважається за доцільне об’єднати зусилля екозахисних структур Європи, регіональних і місцевих влад у створенні ефективних правових бар’єрів для виробничих, підприємницьких структур, які прямо чи опосередковано сприяють поглибленню негативних екологічних процесів, що мають місце у сучасних Карпатах.

Джерело: Кічковський М.М. Гамор Ф.Д. Кушнір Б.Г. Довідкове видання “Земля наближена до неба”. Ужгород : Карпати, 2008