До змісту

Переказують старі люди, що голубинські жителі спершу мешкали на одній горі, що зветься Верхом (Ясенівкою). Там була й церква. Одного разу той піп, що там жив, побив свого сина. Син утік з тої гори на долину, справив собі малу хижу, там обробляв землю й жив довгий час.

Люди виділи, що там тепліше й ліпше родиться хліб, як на тій горі, 3 часом почали пересолюватися й там осіли. Долина заросла лозником, над яким літало багато голубів, і тому дали селу назву Голубине.

Джерело: Легенди нашого краю. Ужгород : Карпати 1972. 216 с.

Tags: легенда