До змісту

Коли вже були заложені Іза й місто Хуст, зібралися три брати з Хуста і пішли на лови. Цілими днями ходили по лісу, а колибу поставили собі в прекрасній долині.

Найстарший брат, що звався Нан, так полюбив це красне місце, що не вернувся з братами до Хуста. Залишився тут, привів собі й жінку. Він ловив звірят, а вона готувала їжу, і так щасливо жили.

Звідси й село Нанково.

Джерело: Легенди нашого краю. Ужгород : Карпати 1972. 216 с.

Tags: легенда