Христо Роглєв, академік Академії туризму України, Заслужений працівник сфери послуг

За прогнозом Всесвітньої Туристської Організації до 2020 року Україна може ввійти в першу двадцятку країн – найбільш популярних напрямків туризму. Тому головна стратегічна мета розвитку туристичної сфери полягає у формуванні конкурентоздатної туристської індустрії. В Європі туризм одвіку розглядався як галузь економіки, яка забезпечує високі прибутки, але в значній мірі залежить від людського ресурсу. Тому, у контексті розмови про закарпатський туризм, нам бажано в першу чергу звернути увагу на фаховість персоналу. Керівники туристичних підприємств, головні бухгалтери та економісти, екскурсоводи, методисти, гіди-перекладачі, адміністратори готелів, метрдотелі — саме ці люди формують загальне враження туриста і гостя краю. Саме від них у значній мірі залежить майбутнє закарпатського туризму.

Зазначу, що закарпатська молодь, яка обирає професію, пов’язану з туристичним бізнесом, має великі можливості здобуття базових знань: як в Ужгородському національному університеті, так і в Закарпатському державному університеті, Мукачівському державному університеті та ряді інших закладів освіти різного рівня акредитації. Студенти мають змогу вивчати спеціальні туристичні дисципліни, готельний та ресторанний бізнес, міжнародну готельну індустрію, інформаційні технології у туризмі тощо. Велика увага приділяється вивченню іноземних мов.

Також важливо, щоб вузи організовували для студентів практику та стажування на провідних туристичних фірмах України та за кордоном: Туреччині, Угорщині, Єгипті, Польщі тощо. Цінною для майбутнього досвіду є можливість студента працювати з іноземними туристами на міжнародних туристичних ярмарках і салонах; приймати участь в роботі науково-практичних конференцій з питань розвитку туризму, краєзнавства, етнографії, фольклору та інших культурологічних дисциплін. Студентство має займатися спортивно-оздоровчим туризмом, відпочивати у Карпатах, Криму та здійснювати подорожі по Україні. Користь від такого проведення часу – величезна: це пізнання рідної землі та її чудових природних принад, спостереження за роботою фахівців, набуття практичного досвіду спілкування. На жаль, сьогодні в Закарпатті не так багато професіоналів, які б готові були зі знанням справи і відповідальністю розпочинати туристичний бізнес. І причиною є те, що ми, говорячи про туризм, в першу чергу маємо на увазі природні ресурси і фінанси. Але ж третя, а можливо і перша складова успіху – це фаховість адміністрації і персоналу! У жодній галузі немає такої кількості працівників, які безпосередньо контактують з покупцями їх продукції, як у туризмі. Одночасно туризм є однією з найбільш працезатратних галузей виробництва. Середній показник зайнятості в туризмі становить 3 працівники на 10 туристів. Необхідним базисом для зайнятих у галузі є основи готельного, санаторного та ресторанного етикету. Важливо любити свою роботу та з повагою і симпатією ставитись до людей.

Молодим людям, які ось-ось здобудуть диплом і планують свою професійну кар’єру в якості приватних підприємців, я рекомендую постійно вдосконалювати свої знання з таких дисциплін як: діяльність туристської самодіяльної організації; організація сфери туристських послуг; психологія професійного спілкування та рекламна діяльність в туризмі. Фірмовий стиль туристичного закладу – запорука цікавості до нього з боку гостя. Дедалі вагомішим для туристичного бізнесу стає музеєзнавство та навички організації торгівлі широким асортиментом сувенірної продукції, знадобиться досвід вивчення ринку та підбір постачальників. Цих знань особливо потребують організатори еко- та агротуристичної справи, власники садиб, що розвивають у краї сільський зелений туризм, як один з пріоритетних напрямів закарпатського туризму.

Джерело: Журнал “Закарпаття” №2 літо/осінь 2010