Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.

Аналіз польових робіт та оцінка літературних джерел (Флора та рослинність Карпатського заповідника, 1982; Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника, 1997 та ін.) показує важливу роль пралісів у збереженні біологічного різноманіття. Тут зустрічається понад тисячу видів судинних рослин, близько 450 видів мохів та понад 430 видів лишайників. Праліси є справжнім раєм для грибів (понад 700 видів). Тут поширені практично всі дереворуй-нівні гриби, які зустрічаються на Європейському континенті.

Багатим є трав’яний ярус, покриття якого в різних типах лісу варіює в середньому від 5 до 70%. Його основу складають здебільшого кислиця звичайна (Oxafe acetosella), ожина шорстка (Rubus hirtus), анемона дібровна (Anemone nemorosa), зубниця залозиста (Dentaria glandulosa), маренка запашна (Galium odoratum) та деякі інші, щільність популяцій яких коливається від 7 до 46 екз/м². Досить часто зустрічаються також купина кільчаста (Pdygonatum vertidlaium), жовтозілля дібровне (Senedo nemorensis), ожика лісова (Luzula sylvatica), костриця лісова (Festuca sylvatica) тощо.

Великим є різноманіття папоротеподібних, серед яких найбільш поширеними є жіноча папороть (Atiiyrium filix-femina), чоловіча папороть (Dryopteris filix-mas), букова папороть (Phegopteris connectilis), багатоніжка звичайна (Pdypodium ш(дгале)та інші.

З великою щільністю популяцій (3-32 екз/м²) зростають рідкісні ранньовесняні ефемероїди – підсніжник білосніжний (Galantiius nivalis), білоцвіт весняний (Leucojum vemum), проліска дволиста (Sdlla bifdia), червонокнижні види – беладона звичайна (Atropa belladonna), лунарія оживаюча (Lunaria rediviva), коручка чемерниковидна (Eppacfe helleborine), лілія лісова (LJIium martagon), скополія карніолійська (Scopdia camidica) та ендеміки – живокіст серцевидний (Symphytum cordatum), кадило карпатське (Mellitis carpatica).

Великі ділянки пралісових екосистем допомагають зберегти популяції багатьох видів тварин. Праліси Закарпаття є місцем проживання, до прикладу, для 73 видів ссавців та 101 виду птахів. До речі, у наших пралісах зафіксовано всі європейські види дятлів. Для карпатських пралісів характерними є також рідкісні та ендемічні види земноводних (Rana dalmatina, Triturus montandoni та Salamandra salamandra); плазунів (Eaphe longissima і Coronella austriaca); птахів (Сісопіа nigra, Aquila pomarina, Grvs grus та Strix uralensis); ссавців (Rhindophus hipposideros, Plecotus auritus, Felis silvestris) та ін.

Особливо велике значення мають праліси для видів тварин, які екологічно пов’язані з пошкодженою та мертвою деревиною. Від наявності дуплистих дерев залежать сови (Strighormes), голуби (Cdumbiformis), дрібні горобині птахи (Passerinifbtrnes), деякі види ссавців (кілька видів кажанів (Chiroptera), білка (Sdurus vulgaris), соні (Driomys sp.), куниці (Maries sp.), тощо. Багато видів птахів живляться тваринами, які живуть у мертвій деревині – це в першу чергу дятли (Pidiforme), повзик (Sitta europea), підкоришник (Certhia familiaris) та інші). Буреломи та вітровали необхідні для успішного розмноження занесеного до Червоної книт України пугача (Bubo bubo), який гніздиться на землі. Серед буреломів часто залягає на зимівлю ведмідь (Ursus arctos). У захаращених вітровалами пралісах знаходять собі сховок рідкісні рись (Lynx lynx) та лісовий кіт (Felis silvestris). Наявність високих старих дерев забезпечує місця гніздування для чорного лелеки (Сісопіа підга) та багатьох хижих птахів, зокрема беркута (Aquila chrysaetos), малого підорлика (Aquila pomarina), орла-карлика (Hieratus pennatus), змієїда (Ferox gallicus) та ін. Рідкісний альпійський вусач (Rosalia alpina) теж зустрічається у пралісах завдяки наявності мертвої деревини, необхідної для живлення його личинок.

Джерело: Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль. Праліси Закарпаття. Інвентаризація та менеджмент. – Рахів, 2008 – 86 с.

Tags: лісоводство