НЕ АРНІКА І НЕ ЛІКУВАЛЬНА
Мова піде про сугайник Клузія, який часто приймають за арніку гірську і збирають на лікарські потреби.
На території України ця рослина зустрічається тільки на кам’янистих схилах гори Піп Іван Чорногорський у субальпійському поясі Карпат.
Сугайник Клузія здавна обманював уяву людей. За переказами, він рятує від запаморочення: рослину охоче поїдають гірські цапки, які не бояться крутосхилів. Серед сугайників справді є лікарські види. Але сугайник Клузія до них не належить. Так, у лісовому поясі Карпат зрідка трапляється сугайник отруйний, що застосовується в народній медицині проти епілепсії.
Сугайник Клузія (дороникум Клузия) —
Doronicum Clusii (All.) Tausch.
Родина: складноцвіті — Asteraceae
Сугайник Клузія обжив тільки високогір’я. Рослина багаторічна, з горизонтальним товстим кореневищем, прямостоячим ребристим стеблом заввишки до 20 см. Стеблові листки з короткими, рідше видовженими черешками, густоволосисті, цілокраї або пилчасто-зубчасті. Прикореневі листки яйцевидні або довгасто-еліптичні. Цвіте у червні — вересні. Під час цвітіння чітко виділяється серед низького різнотрав’я гір кошиками золотисто-жовтого кольору.
Сугайник Клузія поки що до Червоної книги не занесений, хоч потребує він цього не менше, ніж сугайник довголистий, або угорський (Doronicum hungaricum Rchb.), що зрідка зустрічається на Закарпатті, на виноградівській Чорній горі. Сугайник угорський зникає внаслідок господарського освоєння земель.
Сугайник карпатський (Doronicum carpaticum (Griseb. et Schenk.) Nym.) також облюбував високогір’я. Зустрічається на вологих скелясто-кам’янистих місцях Говерли, Петроса, Близниці в субальпійському поясі. В карпатських лісах, по чагарниках, на узліссях, по берегах струмків, нерідко можна побачити сугайник австрійський (Doronicum austriacum J acq.). Коли зважити, що на Україні налічується всього-на-всього шість видів сугайника, то зрозуміло, що головні багатства цих рослин зосереджені в Карпатах.
Це не знімає з нас відповідальності за кожен вид зокрема, як незамінний і неповторний у природі, і насамперед — за сугайник Клузія.
Джерело: В.І.Комендар, П.М. Скунць, М.Ю.Гнатюк Зелені перлини Карпат. – Ужгород: Карпати, 1985.- 88с
Коментувати