Живокіст лікарський (Symphytum officinale L.). Російська назва — окопник лекарственный; місцева — білопузик, боєвець, вухо лошакове, гав’яз живокіст, гав’язь, живакість, живикіст, живокесен, живокіст звичайний, живокість лікарська, живосток, жиговник, жиловник, жилокость, кість жива, костівал, костолім, костолом, коштивал, лизень воловий, лодишник, окопник, правокість, ріжник, сальник, сальниця, ухо ломаково, язик воловий, язик гав’яжий, язик собачий.

Живокіст лікарський.

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 30—100 см, з родини шорстколистих (Boraginaceae). Стебло крилате, товсте, пряме. Нижні листки великі, звужені у крилатий черешок, верхні — сидячі. Вся рослина шорстка від волосків. Квітки фіолетові, в завитках на кінцях квітконосів. Плід — горішок. Цвіте в червні—серпні.

Росте на вогких місцях — на луках, по берегах річок, біля канав.

Всі частини рослини отруйні.

З лікувальною метою використовують кореневище з коренями, які містять алкалоїди — лазокартін, циноглосин, аллантоїн, дигалову кислоту, дубильні речовини, галову кислоту, аспарагін, крохмаль, багато слизу та інші речовини. Слизистий відвар коренів вживають від поносів, як добрий обволікаючий засіб. Як зовнішнє використовують при чиряках, наривах, виразках.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971