Перстач сріблястий (Potentilla argentea L.). Російська назва — лапчатка серебристая; місцева — будбієльник, гомоза, горловка, дерев’янка, дубровка, дубровник боровий, жабівник, жабник, жовня, кермень, лапишник, негідник, пальочник срібноцвітий, полиньок-глоточник дрібний, п’ятилистник, рипішка, ритишка, розтопир, розтинка, свинук, травка бішена, черваточник, червець, червечник, червишник, черв’янець.

Багаторічна трав’яниста рослина з міцним стрижневим коренем з родини розових (Rosaceae). Стебла дугоподібно піднесені, заввишки 10—30 см. Прикореневі та нижні стеблові листки довгочерешкові, складаються з 6 або 7 листочків, середні та верхні — з 3—5. Листочки оберненояйцевидні, на верхівці з 2—5 зубцями з кожного боку; зверху голі або вкриті довгими рідкими волосками, зелені, зісподу білоповсгисті; стебла, черешки, квітконіжки також вкриті білою або сивою повстю з домішкою рідких простих волосків. Квітки жовті, на тонких квітконіжках, зібрані у нитковидно-волотисте суцвіття. Цвіте в червні—серпні.

Росте як бур’ян біля доріг, на схилах, луках, біля жител, в основному на низині та в передгір’ї.

Застосування. Для лікування застосовують траву перстача, яка входить до складу мікстури Зренка і використовується як симптоматичний засіб при папіломатозі сечового міхура й анацидних гастритах.

Збирання. Траву перстача заготовляють під час цвітіння (червень—липень), зрізуючи її серпом або ножем, і сушать в добре провітрюваних приміщеннях. Пакують у мішки.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971