Перстач гусячий, гусячі лапки (Potentilla anserina L.). Російська назва — лапчатка гусиная; місцева — білоніг, білочник, болотнянок, гризник польовий, гусениця, гусятник, гусятниця, гусячка, дев’яттинник, жаблір, жабник, зілля гусяче, золотник, золототисячник, колячки, лапка болотяна, лапка гусина, лапки гусячі, лапчатка гусяча, мнякиш, м’якуш, пажить гусина, пальочник перкатий, перстач білочник, пов’язок, пориж, прострітник, рябинник дорожній, смитанник, срибнік, трава гусина, тякиш, чигина.

Перстач гусячий, гусячі лапки

Багаторічна трав’яниста рослина з родини розових (Rosaceae). Корені веретеновидно-потовщені, м’ясисті. Кореневище коротке, багатоголове. Квітучі стебла у вигляді довгих тонких повзучих гонів, які пізніше вкорінюються у вузлах. Листки короткочерешкові, знизу сріблясто-білі. Квітки досить великі, поодинокі, на довгих квітконіжках, заввишки 15—14 см, золотисто-жовті. Квітки мають приємний запах. Цвіте з травня до вересня.

Перстач росте скрізь по дворах, садах, засмічених місцях, на луках, лісових полянах, біля доріг.

Застосування. З лікувальною метою використовують всю рослину як в’яжучий і болезаспокійливий засіб.

Напар з рослин перстача (20 г на 1 л кип’ятку) приймають по склянці три рази на день при спазматичних шлункових болях, при хворобах печінки і запорах. Такий же напар п’ють і роблять з нього компреси на область матки при сильних маткових болях і при хворобливих менструаціях.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971