Лікарські рослини Карпат. Мак дикий.
Мак дикий (Papaver rhoeas L.). Російська назва — мак-самосейка, мачок, мак полевой; місцева — видуи, видяк, діркач, жер, здрікан, зикрач, зіркач, мак видюк, мак діркатий, мак здрячий, мак-мачок, мак падалишний, мак полевий, мак тріскавець, мак хруставець, маковина, маковинець, мачок, насон, паданка, сійка, скокоцень, тріскавець, хруставець, шелест.
Однорічна (рідше дворічна) трав’яниста рослина, заввишки 20— 90 см, з родини макових (Papaveraceae). Квітконоси, стебло й листки щетинисті. Листки розсічені, з видовженими гострозубчастими частками. Квітки яскраво-червоні, звичайно з великою темною плямою біля основи. Плід — коробочка, при достиганні утворює отвори, через які висівається насіння. Цвіте в травні—липні.
Росте при дорогах, в посівах озимих культур, на погано оброблених, засмічених місцях. Розводиться як декоративна рослина.
Застосування. З лікувальною метою використовують пелюстки квітів (Flos rhoeados, Flos papaveris, Petalum rhoeadas). Вони містять до 0,031% алкалоїду реадину, глюкозид цианідин та деякі інші речовини.
В народній медицині пелюстки маку застосовують переважно в сумішах з іншими лікарськими рослинами як відхаркувальне, заспокоююче приступ кашлю і кровоспинне.
Збирання. Збирають пелюстки квітів руками, в суху погоду. Пелюсток, які опали на землю, не використовують. Сушать обов’язково в тіні, у добре провітрюваних приміщеннях, розстелюючи дуже тонким шаром, щоб пелюстки не злипалися, не чорніли.
Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971
Коментувати