Кадило мелісолисте (Melittis melissophyllum L.). Російська назва — кадило меллиссолистное; місцева — добрівник, добрівничок, добрівчик, доброцей, добруник, добручик, добувник, дубравка, дубрівник, дубрівчик, дубровини, дубровка пахуча, дубровник, дубруник, дубрушник, дубувка, дубувник, кадельник, кадило бабине, кадило медно, кадило пахуче, кадильник пахучий, лист пчільний, махтіль, пижельник, пчільник, язик гадин.

Кадило мелісолисте.

Багаторічна трав’яниста рослина, заввишки 30—80 см, з родини губоцвітних (Labiatae). Рослина волосистоопушена, з яйцевидними або епліптичними зарубчастими черешковими листками, пахуча. Квіток по дві-шість в однобічних кільцях. Віночок білий, з рожевою зверху середньою лопаттю нижньої губи. Цвіте в травні—червні.

Рослина гірська, росте в букових і ялинових лісах Карпат, на висоті від 300 до 1400 м над рівнем моря.

В медицині вживають траву, яка містить кумарин, флавоноїди, ефірну олію. Траву, настояну на горілці, п’ють при виразках шлунка, дванадцятипалої кишки, при болях у шлунку, при туберкульозі легенів, захворюваннях печінки, серця, жіночих хворобах, при білях, при запальних пухлинах в роті та горлі, проти катарів (А. Ф. Гаммерман, І. Д. Юркевич).

Збирають траву під час цвітіння.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971