Любисток лікарський (Levisticum officinale Koch.). Російська назва — любистик, зоря.

Багаторічна трав’яниста рослина з родини зонтичних (Umbelliferae). Стебло пряме, циліндричне, з сизою поволокою, дудчасте, вгорі розгалужене, заввишки до 2 м. Листки блискучі перисто- або двічі перисторозсічені, з великими обернено яйцевидними або округлоромбічними, на верхівці надрізано-зубчастими сегментами. При дотику до листка відчувається своєрідна прохолода, що обумовлене наявністю в них ефірної олії.

Любисток лікарський.

Квітки дрібні, ясно-жовті, зібрані у чималі складні зонтики. Цвіте в червні—серпні. Вся рослина має своєрідний специфічний запах, що нагадує запах салери, заради якого любисток використовують як пряносмакову рослину.

Походить з Південної Європи У нас любисток розводять у садах і на городах як декоративну і пряну рослину.

Застосування. Любисток — дуже популярна в медицині рослина. Ще древньогрецький лікар Діоскорид рекомендував любисток як цінну лікарську рослину.

З лікувальною метою використовують корінь, траву і насіння любистку. Корінь містить 0,6—1 % ефірної олії, 0,9% лецитину, смоли, різні цукри, крохмаль, яблучну та ангелікову кислоти, фермент. В ефірній олії виявлено 70% фталиду, масляну кислоту, карвакрол, кумарін, сесквітерпени (Z. Віаzek, М. Kucera, 1956).

В народній медицині любисток застосовують як сечогінний, відхаркувальний, очисний, болезаспокійливий засіб.

У вигляді напару або відвару корінь вживають при захворюваннях нирок, серця, шлунково-кишкового тракту (як тонізуючий, регулюючий, вітрогінний засіб), при водянці як полегшувальний засіб під час родів. При хворобливих менструаціях вживають відвар трави; при недокрів’ї та проти глистів — відвар насіння або листя (О.П.Попов). При мокротній ядусі любисток корисний як відхаркувальний засіб. Зовні відвар любистку вживають для миття волосся при його випаданні, а пом’яте листя прикладають до голови при болях.

О. П. Попов пропонує відвар коренів (15 г на 200 г води) вживати по одній ложці три рази на день. Відвар насіння або листя роблять у такому співвідношенні: одну чайну ложку на неповну склянку окропу (не менше 150 мл води).

Вживання ліків з любистку вагітним протипоказане.

Збирання. Коріння збирають восени. Сушать в закритих добре провітрюваних приміщеннях. Висушені корені швидко вбирають вологу і уражуються грибками, тому їх потрібно зберігати в сухому місці.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971