Глуха кропива біла (Lamium album L.). Російська назва — глухая крапива; місцева — глухавка, глушиця, глушник, драголюб, жалива біла, жалива глуха, зілля чарівне, коприва глуха, кропива, біла, кропива глуха, кропива мертва, медівка, медниця, медулька, медунка біла, мертв’як, смоктило, чар-зілля.

Трав’яниста багаторічна рослина з родини губоцвітних (Labiatae). Стебло прямостояче, заввишки 30—60 см, опушене притисненими до стебла волосками, з довгими підземними стеблами. Листки серцевидно-овальні, черешкові. Квітки розташовані в пазухах листків. Віночок двогубий білий або жовтувато-білий. Цвіте з травня до осені.

Росте головним чином в тінистих засмічених місцях, в садах, попід тинами, біля жител, серед чагарників.

Застосування. З лікувальною метою використовують квітки (Flores lamii albi). Вони містять дубильну речовину (до 10%), ефірне масло (0,5%), слиз, цукор, не вивчений алкалоїд ламіїн, сапоніни та деякі інші речовини. Листки містять ще й каротин.

Віночки квіток у вигляді настою і порошків застосовуються як кровоспинний і в’яжучий засіб при легеневих і маткових кровотечах. Крім того, застосовуються при геморої, циститах, уретритах, нефритах, піелитах, екземі, кропивниці, для лікування ран. Експериментально доведено, що настій з квіток сприяє скороченню матки.

В народній медицині квітки використовують при катарі дихальних шляхів, захворюваннях матки, при білях.

Відвар трави або квітів (20 г сухої речовини на 200 г води) приймають по склянці 3 рази на день.

М. А. Носаль пропонує напар з глухої, кропиви в суміші з фіалкою триколірною й листками суниці при золотусі, фурункульозі, а також при недокрів’ї, хронічних ниркових захворюваннях, при хворобах селезінки.

Збирання. Пелюстки збирають разом з чашечками, які після збирання видаляють. Віночок потрібно сушити на папері в тіні.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971