Суниці (Fragaria vesca L.). Російська назва — земляника лесная; місцева — агудка, базінка, базюмка, байбара, бамбера, капшук, пазобник, пазубника, пазюмки, пазьомка, поземка, позюмка, позьомка, позьомка з’їдома, полевниці, полевчиці, половниці, полониці, полуниці, полуничник, полуночник, сонниці, суника, суниня, суниці лісові, трускавка, ягода, ягода красна, ягода червона, яриця.

Всім добре відома багаторічна трав’яниста рослина з родини розових (Rosaceae). Квіткове стебло несе кілька білих квітів. Плід утворюється із соковитого квітколожа, на якому заглиблені сім’янки. Плоди — червоні. Цвіте в травні—червні. Плодоносить у липні—серпні.

Зустрічається в зріджених лісах, гайках, серед чагарників, на луках.

Застосування. З лікувальною метою використовуються плоди (Fructus fragariae), рідше листки (Folia fragariae), ще рідше кореневища. Плоди містять яблучну, лимонну і хінну кислоти, дубильні речовини, червоний пігмент, пектин, цукор, ефірне масло, вітамін С та інші речовини.

Суниця дуже популярна лікувальна рослина. Плоди її вживають при каменях нирок та печінки, при подагрі та багатьох інших захворюваннях. Листя суниці — хороший сечогінний засіб.

Великого лікувального значення суниці надає М. А. Носаль, який протягом багатьох років спостерігав за її дією на організм людини. Дуже корисно вживати свіжі плоди суниці людям різного віку. При тривалому споживанні ягід виганяються глисти-солітери, лікується склероз, гіпертонія, кишкові недуги, поноси та багато інших захворювань.

Збирання. Заготовляють плоди суниці трохи недостиглими. Сушать на ситах в печі або сушарні.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971