Пирій повзучий (Elytrigia repens (L.) Desv., syn. Agropyrum repens (L.) P. В.). Російська назва — пырей ползучий; місцева — париватка, переватка, перев’ятка, перей, перейка, периєватиця, перий, парієватиця, перієватка, перій повзучий, перійка звичайна, перійка плевельниця, перниця, пирватка, пирей, пирейка, пирій житник, пирійка, пірій, плевельниця перійка, прийоватка, суволока, травка.

Багаторічна трав’яниста рослина з родини злакових (Gramineae), заввишки 60—125 (150) см. Кореневище довге, шнуровидне, повзуче, розгалужене. Корені тонкі, личинкуваті, відходять від вузлів кореневища. Стебла гладкі, голі, більша частина їх оточена листковими піхвами. Листки лінійні, до 10 (13) мм завширшки. Піхви довгі. Квітки зібрані по 4—7, рідше пс 8—9 в широколанцетні колоски, що утворюють складний колос 7—15 см завдовжки. При основі колосків знаходяться дві гладкі, остюковидно загострені колоскові луски. Нижня квіткова луска з остюком або шиловидно загострена, зрідка тупувата. Тичинок 3. Цвіте в червні—липні.

Росте у великій кількості на луках, перелогах як злісний бур’ян і водночас добра кормова рослина.

Застосування. В медицині використовуються кореневища, очищені від коренів і листкових піхов. Кореневища містять тритицин, левулезу, манніт та інші вуглеводи, агропирен, глюкованілін, ефірну олію, каротин, до 150 мг% аскорбінової кислоти (В. В. Куваєв).

Кореневища пирію вживаються у вигляді відварів або в сумішах як обволікаючий і легкопроносний засіб. Діє сечогінно.

В народній медицині кореневища пирію застосовують при захворюваннях печінки, легенів, при каменях у нирках і жовчному міхурі, жовтяниці і водянці, при порушенні обміну речовин. О. П. Попов при масових шкірних захворюваннях (частих чиряках тощо) пропонує вживати міцний відвар пирію (20 г на 200 г води) по одній склянці три рази на день із застосуванням протягом трьох-чотирьох тижнів ванн (один—два рази на тиждень з 50 г відвару на піввідра—відро води). Таке саме лікування корисне і при золотусі та рахіті.

Збирання. Кореневища слід збирати восени або весною, сушити в закритих сухих приміщеннях.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971