Деревій тисячолистий (Achillea millefolium L.). Російська назва — тысячелистник; місцева — білоголовник, гулявиця, деревей, деревець, деревень крівавник, деревій женський, деревій крівавник, деревій мужеський, деревій польовий, деревінь, деревляник, деревник, деревиця, дирвій, диревец, загазьовка, зеленець, кашка, кервавник, кирвавчник, корвавник, кравник, крвавник, кревавник, кречка, крівавниця, кровавник, кровник, кровоспирач, моращівник, муральник, мурачуник, мурашина, муращівник, мурашник, муращаник, муращатник, муращуник, мурущун, мурющувник, мурянга, мурянджник, мурящівник, мурящульник, мурящаник, подбілка, пупки дівочі, ранник, румер, серборіз, серпій, серпівник, серпник, серпоріз, тисяченець.

Багаторічна трав’яниста рослина, заввишки 20—50 см, з родини складноцвітних (Compositae). Стебла прямостоячі, вкриті листками, закінчуються вершковим великим густим складним суцвіттям — щитком. Квітки білі, рожево-білі або червонуваті. Листки майже лінійні, прикореневі — черешкові, стеблові — сидячі, двічі—тричі перисті, часток багато (20—50). Цвіте з червня до морозів. Рослина дуже ароматна.

Поширений деревій всюди — на луках, полях, лісових галявинах, біля узлісь, на схилах, біля чагарників та шляхів.

Застосування. З лікувальною метою використовують траву деревію (Herba millefolii, Herba millefolii cumfloribus). Вона містить в собі ще мало вивчену аморфну речовину — ахіллеїн, ефірне масло (0,1—0,4%), фітонциди, дубильні речовини, органічні кислоти (зокрема, ахіллеову), вітамін К. В ефірних маслах є борнеол, цінеол, пінен, туйон, азулен та інші.

Протягом багатьох віків деревій застосовували як надійний засіб при різних захворюваннях, поганому апетиті, лікуванні ран і кровотеч. З літописів відомо, що внука Дмитрія Донського, який був обезсилений від носових кровотеч, вилікували соком деревію.

Листки й суцвіття деревію широко використовують при відсутності апетиту, слабому травленні, лікуванні кровотеч, кров’яних поносів, геморою, при аномаліях менструацій, хворобах печінки, кам’яних хворобах, катарі і виразці шлунка тощо.

Настій деревію (0,8 г на 200 г води) по столовій ложці 2—3 рази на день п’ють для поліпшення апетиту і травлення.

Соком, а також напаром з сухих квітів деревію з домішкою (1/3 за вагою) квітів ромашки вмивають обличчя. Шкіра набуває матового кольору.

Для заспокоєння сильних болей у шлунку (спазм) п’ють чай з деревію та квітів ромашки — по столовій ложці на склянку кип’ятку. При цьому на область шлунка кладуть грілку.

Чай з квітів деревію п’ють (по 3 склянки на день) при маткових кровотечах і при кровохарканні.

Розім’яті свіжі листки рослини прикладають до ран.

Збирання. Траву, листя і квітки збирають в період цвітіння, в червні—жовтні. При збиранні рослину підрізують приблизно наполовину; листки обривають, коли вони досить розвинені, в квітках цінні тільки кошики.

Сушать у теплому, добре провітрюваному приміщенні, на горищі під залізним дахом.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971