Брусниця (Vaccinium vitis idaea L.). Російська назва — брусника; місцева — борина, борина-брусниця, борина властива, борівка-брусниця, боровина, брослина, бруслина, бруслинчик, брусника, брусниця червона, брусниці, брусничник, ґоґодз, ґоґодза, ґоґодзи, ґоґоз, ґоґозда, ґоґози, ґоґозки, ґоґозник, ґоґоц, ґолозник, голубець, грушпан, кам’яниця, камениця, камінки, камінці, кам’янки, кам’янка, квасниця червона, кваснички, квасничник, кваснівки, софез, суфез, суфезник, форостінки, фуфези, хворостянки, чуфеза, чуфези, яфуза.

Вічнозелений кущик заввишки до 25 см, з родини брусничних (Vaccinaceae). Гілочки циліндричні, густо вкриті білими волосками. Листки вічнозелені з загнутими краями, знизу ясно-зелені, з чорнуватими ямочками. Квітки білі або блідо-рожеві. Плід — яскраво-червона ягода. Плодоносить у липні—серпні.

Поширена в лісах. Особливо багато чорниці на полонинах.

Застосування. З лікувальною метою використовують стиглі ягоди (Baccae vitis idaei), листки (Folia vitis idaei), а також надземну частину(Неrba vitis idaei). Листки брусниці багаті на глюкозид арбутин, гідрохінон, урсон, флавонол, дубильну й хінну кислоти та інші речовини.

Вживається у вигляді відварів при каменях у нирках, ревматизмі, подагрі, при катарі шлунка з недостатньою кислотністю. Ягоди діють дуже сечогінно.

Відвар з листків п’ють при каменях нирок і жовчного міхура. Для цього беруть жменю листків на 3 склянки води і кип’ятять 10 хв. Випивають за день в три прийоми. Такий відвар вважається корисним не тільки при захворюванні нирок, але й печінки. Відвар згубно діє на мікроорганізми.

Суміш з ягід і листків брусниці з 2 ложками трави звіробою кип’ятять 10 хв. в 3 склянках води і п’ють по З склянки на день при нічному неутриманні сечі, яке досить часто буває у дітей (М. А. Носаль).

Відвар листків (20 г на 200 г води) вживають по столовій ложці 3 рази на день як сечогінне і потогінне.

Збирання. Листки й надземну частину збирають до або під час цвітіння. Сушать на горищах чи в добре провітрюваних приміщеннях.

Ягоди збираюгь у липні—серпні. Сушать у звичайних печах або в плодових сушарках; можна сушити й на повітрі, на сонці.

Брусниця.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971