Лікарські рослини Карпат. Жостір проносний.
Жостір проносний (Rhamnus cathartica L.). Російська назва — крушина слабительная; місцева — бергатика, бодлак, вовчина, жерест, жерет, жерст, жест, жестар, жестер, жестіль, жесть, жорсть, жостелина-саклак, жостер, жостик, жостил, жость, зостіль-саклак, крушина терниста, німина, проскурина, саква, саклак-жостелина, саклачина, скрух чорний, собачник, терес, хробост, чорноягідник.
Кущ, рідше невеличке деревце заввишки 1,5—3 м, з родини жостерових (Rhamnaceae). Гілки вкриті сірою або червоно-бурою корою. Квітки зібрані пучками, тичинкові або тільки маточкові. Плід — чорна кістянка з соковитим зеленуватим м’якушем. Цвіте в травні—червні.
Росте серед чагарників, на узліссях, на схилах, переважає на рівнині.
Застосування. З лікувальною метою використовують плоди (Fructus rhamni catharticeae Baccae spinaecervinae). Вони містять глюкозиди групи антрахінону, антраглюкозиди — в середньому 0,75%, барвники з групи флавонолів, пектинові речовини, цукор, вітамін С. Нестиглі плоди містять сапонін.
Стиглі плоди вживають у вигляді відвару, сиропу і рідкого екстракту як слабий проносний засіб при хронічних запорах. Відвар (20—30 г на 200 г води) п’ють по столовій ложці.
Збирання. Стиглі плоди збирають у серпні—вересні, без квітконіжок. Ягоди просушують у теплому приміщенні або у звичайних печах (через 2—3 год. після пропалювання).
Жостір проносний.
Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971
Коментувати