Сосна звичайна (Pinus silvestris L.). Російська назва — сосна лесная, сосна обыкновенная; місцева — сосна.

Вічнозелене хвойне дерево, досягає 30—35м у висоту, 1,5м в діаметрі, з родини соснових (Ріпасеае). Листки пучками по 2, вічнозелені, іноді сизуваті, тупуваті або загострені. Шишки поодинокі або по 2—3 на загнутих донизу ніжках. Достигають на другий рік, досягаючи 2,5—7 см у довжину, 2—3см в діаметрі.

Цвіте в червні. Насіння достигає на другий — третій рік. Насінини крилаті.

На Закарпатті природні насадження сосни зустрічаються окремими невеличкими площами, вони є реліктовими і взяті під охорону. Значні лісові масиви сосна звичайна утворює на Поліссі. Поширена вона і в районі Ростоцько-Опільських лісів. У Прикарпатті соснові ліси зустрічаються рідко. Основну заготівлю сировини (бруньок) можна провадити у Волинській, Ровенській і Львівській областях.

Застосування. В медицині застосовують бруньки, хвою і живицю.

Живиця або терпентин містить ефірну олію, смоляні кислоти (декстропимарову, левопимарову, палюстрову, абістинову); бруньки — до 0,36% ефірної олії, дубильні речовини, гірку речовину пиницикрин; хвоя — аскорбінову кислоту (0,1 — 0,3%), дубильні речовини, ефірні масла.

Соснові бруньки застосовують у вигляді відвару, настою і наливки як відхаркувальний, дезинфікуючий і сечогінний засіб, а також для інгаляції при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Настої хвої застосовують для лікування цинги, екстракт — для лікувальних ванн, скипидар — при ревматизмі, невралгіях, подагрі, для інгаляцій.

Збирання. Бруньки збирають до початку розпукування (лютий—березень). Найкраще це робити під час рубок догляду (проріджування). Сушити сировину слід в добре провітрюваних приміщеннях, на горищах, розкладаючи бруньки тонким шаром.

Сосна звичайна.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971