ТУР’Я-РЕМЕТА. ІЗ РОДИННИХ ЛІТОПИСІВ. ПЕРО ЖУРНАЛІСТА.
З Карлом Лустігом доводилося спілкуватися у пору моїх починань в “Молоді Закарпаття”, а він вже був зрілий журналіст, працював заступником редактора “Карпаті Ігоз Соу”. Мене тоді дивували розпити про Тур’я-Ремету.
Тільки тепер, по споминах Івана Фекети, стає зрозумілим його щира зацікавленість Перечинщиною.
А народився він 1922 року в Ужгороді, в дитячі роки його сім’я переїхала в Тур’я-Ремету. Тут проминула юність,пізнав до глибини це верховинське село. В 1941 році закінчив місцеву школу…
Його батько був лікарем, але син Карло сільських хлопців не цурався.
Війна скалічила долю багатьох євреїв. Його душу й по сьогодні ятрить біль втрати рідних і близьких, замордованих у концтаборах. Карло Лустіг вирвався з освенцівських катівень. Стає добровольцем Радянської Армії. У 1952 році закінчив Ужгородський університет, переважну більшість років на журналістській ниві. Очолював угорську редакцію обласного радіокомітету, 18 років — заступник головного редактора угорської обласної газети.
Слово журналіста, а й життєві спостереження спонукали його до літературної творчості. З-під його пера угорською мовою нанизуються, як суниці на стеблину, оповідання, нариси, в яких відтворює історичне минуле краю. В гумористично-сатиричних творах гостро таврує користолюбство, підлабузництво, інші негативи нашого життя. Перекладає твори з угорської, чеської та словацьких мов. Детальніше про його літературну творчість вповів вагоме слово Василь Поп (“Трудівник пера. З нагоди 70-річчя Карла Лустіга”. “Новини Закарпаття” від 4 червня 1992 року).
Джерело: Кул Юлій Тур’я-Ремета. Історико-краєзнавчий нарис. Ужгород, 2001
← Попередня стаття Наступна стаття →
Коментувати