Одним з найстаріших парків на Буковині справедливо називають парк дитячого протитуберкульозного санаторію в передмісті Чернівців. Створення цього парку пов’язане з ім’ям садівника і пасічника Федіна Деомідія Юровича з Київщини. У роки першої світової війни він як військовополонений потрапив на Буковину. Тут на Садгорі він провів усе життя. Оженився, виростив дітей. Саме йому, скромному садівнику з Київщини, ми зобов’язані тим, що найкращі екзотичні рослини цього давнього парку «пережили» дві світові війни і збереглися до наших днів.

Тепер садгірський парк — пам’ятка садово-паркового мистецтва. Площа його становить 10 гектарів. У парку нараховується близько 50 видів інтродукованих дерев і чагарників (рис.). Найбільш визначним з них є гінкго дволопатеве, якому понад 100 років,— найдавніше на Буковині дерево цього реліктового виду. Щороку під його величною кроною можна знайти своєрідні «плоди», які нагадують невеличкі абрикоси. Але їх краще називати не плодами, а шишками. За походженням гінкго належить до голонасінних, як і сосна або ялина. Ці рослини позбавлені плодів. їх шишки і шишкоягоди (ботаніки називають їх стробілами) утворились інакше, ніж плоди яблуні чи інших квіткових рослин. Зверніть увагу на своєрідну форму листка гінкго. Воно нагадує японське віяло, складене з численних зрослих між собою шпильок. Гінкго — одне з найдавніших за походженням дерев нашої планети. Воно з’явилося на землі близько 300 млн. років тому. Це був вік панування давніх деревовидних папоротей та інших рослин, які тепер стали викопними.

Вражають розмірами і два платани кленолисті, які ростуть у садгірському парку. Вони теж первістки на цій території. Величні крони, які досягають 30 м у діаметрі, вінчають могутні, майже двометрової товщини стовбури. Листя платанів дуже подібне до кленового. Тому недосвідчені спостерігачі вважають ці дерева спорідненими. Але між ними немає нічого спільного, крім подібності форми листків. Зверніть увагу на кулькоподібні плоди платанів. Вони зовсім несхожі на парні крилатки клена. Платани теж досить давні за походженням рослини, вік яких нараховує близько 100 млн. років.

Серед найстаріших дерев парку — гледичія триколючкова. Цю рослину було інтродуковано в Європу близько300 років тому з Північної Америки. На батьківщині гледичії досягають 45 м заввишки. їх деревина відзначається міцністю, добре полірується і тому використовується в промисловості. Ажурна крона гледичії складається з великих подвійно-перистих листків і колючих пагонів. Шпичаки цієї рослини досягають 15 см завдовжки (на батьківщині і до 30 см), за що її іноді ще називають «деревом-воїном».

  Парк дитячого протитуберкульозного санаторію в Садгорі (схема).

Садгірський парк має чітко виражений ландшафтний стиль. Схил, на якому він розташований, плавно спускається до невеличкого ставка, де колись розводили лебедів. Декоративну панораму створюють дуби, посаджені групами в лівій частині парку. Ці групові посадки зроблено «трійками», кожна з яких знаменує пам’ятні події минулого сторіччя. Центральна частина парку, як це можна спостерігати і в інших парках, виконана в регулярному стилі: геометричні форми бордюрів, стежок і симетричних клумб — все, чим у парках супроводжувались архітектурні споруди панських маєтків.

На старих алеях парку можна побачити екзоти, висаджені за останні десятиріччя: туї, біоти, горіхи, самшити. Однак старі дерева теж потребують належного догляду. Їх слід обгородити, зацементувати дупла, які створюються у стовбурах, обрізати посохлі гілки. Адже всі ці дерева відзначаються довговічністю.

Джерело: Терлецький В. К., Фодор С. С., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат. – Ужгород:Карпати. – 1985. – 136 с.