Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

геологія Україна carpaty.net

1 Скелі Довбуша 19 Готичні складки
2 Контакт нижньодевонських та Верхньоюрських відкладів 20 Водоспад Пробій
3 Розріз сульфатних порід тираської світи у с. Олешів 21 Яремчанські скелі Довбуша
4 Чечвинські туфи 22 Контакт флішових та моласових утворень Бориславсько-Покутського покриву
5 Фосфоритоносні відклади нижньої-верхньої крейди, стратотип незвиської світи 23 Рушорські водоспади
6 Заболотів-Устечківська западина 24 Відслонення пістинських конгломератів
7 Карстові лійки 25 Скеля в с. Татарів
8 Розріз відкладів крейди, середнього міоцену та плейстоцену в с. Стрільне 26 Олістостромові утворення нижнього міоцену
9 Грязьовий вулкан у с. Старуня 27 Сріблясті водоспади
10 Скеля Надвірнянська 28 Косівський водоспад та верстви «Гука»
11 Манявський водоспад 29 Кутське відслонення флішу верхньої крейди – нижнього палеогену
12 Гора Цепіга 30 Скелі Довбуша на хр. Сокільський
13 Водоспад Бухтівець 31 Скеля Сокільська
14 Пасічнянські скелі 32 Хребет Чорна Гора
15 Насув Бориславсько-Покутського покриву на Самбірський 33 Відслонення палеозойських метаморфічних порід
16 Розріз міоценових відкладів по р. Прут та периклінальне замикання Добротівської антикліналі 34 Скеля тріасових вапняків
17 Зона насуву Зовнішніх Карпат на Передкарпатський прогин 35 Контакт палеозойських метаморфічних сланців та тріасових строкатоколірних порід
18 Великі віялові складки і флексура Дора 36 Долина прориву р. Чечва

У геоструктурному відношенні південно-західна частина області охоплює покривно-складчасті споруди Зовнішніх Карпат та внутрішні частини Передкарпатського прогину, центральна — зовнішню частину цього прогину, північно-східна — окраїну Східноєвропейської платформи.

У межах області трасуються майже всі крупні структури, що складають Зовнішні Карпати — Мармарошський масив, утворений переважно метаморфічними сланцями та теригенно-карбонатними породами палеозойського віку;  Рахівський, Чорногорський покриви, Кросненська зона та Скибовий покрив, у будові яких беруть участь дислоковані флішові утворення крейдового — ранньоміоценового віку загальною потужністю біля трьох тисяч метрів.

Внутрішню частину Передкарпатського прогину складають дві крупні самостійні складчасто-покривні структури — Бориславсько-Покутський та Самбірський покриви. У будові першого приймають участь глибинні антиклінальні структури, ускладнені насувами одна на одну. Вони складені флішовими відкладами нижньої крейди-нижнього міоцену, що перекриті потужною нижньоміоценовою моласою, у складі якої значне місце займають соленосні та олістостромові утворення. На межиріччі Лючки — Черемошу ці глибинні структури виходять на поверхню, утворюючи низькогірські пасма. У північно-східному напрямку Бориславсько-Покутський покрив насунутий на Самбірський і подекуди майже повністю перекриває його. У будові Самбірського покриву переважають різні за розмірами луски (субпокриви), складені лише моласою міоценового віку, в розрізі якої значну участь займають олістостромові та соленосні утворення. Цей покрив, у свою чергу, на значну відстань у північно-східному напрямі насунутий на зовнішню частину прогину — Більче-Волицьку зону. Вона по суті є зануреною за системою скидів північно-західної орієнтації окраїною Східноєвропейської платформи, заповненою потужною товщею ранньоміоценової моласи.

Фундамент платформи складають кристалічні сланці та гранітоїди архею — раннього протерозою. Осадовий чохол складають відклади венду, палеозою, мезозою та кайнозою, що утворюють самостійні структурні поверхи, відокремлені базальними горизонтами — Дністровську перикратонну монокліналь, Боянецький прогин, Стрийський юрський прогин, Львівську крейдову мульду та кайнозойський структурний поверх, складений малопотужною карбонатно-теригенною товщею, що залягає майже горизонтально і перекривається чохлом субаквальних( алювіальних), субаеральних (еолово-делювіальних, елювіальних) та проміжних (делювіально-колювіальних, елювіально-делювіальних, делювіально-зсувних) утворень пліоцен-четвертинного віку.

Значну частину території області займають Українські Карпати, високо-, середньо- та низькогірський рельєф яких утворює протяжні пасма та гірські масиви, розчленовані численними водотоками різних параметрів. Це Чивчинські гори (г. Чивчин, 1766 м), Гринявські гори (г. Баба-Людова, 1590 м), Чорні гори (г. Говерла, 2061 м — найвища гора Українських Карпат), Горгани (г. Сивуля, 1818 м), Покутсько-Буковинські Карпати (1491 м). Мальовничою складовою високогірного рельєфу є льодовикові форми (цирки, кари, карлінги). На правобережжі Дністра простягається Передкарпатське низькогір’я, яке складають Покутське, Слобода-Рунгурське, Майданське низькогір’я; Войнилівська та Прилуквінська височини; Івано-Франківська, Калуська, Рожнятівська улоговини, у межах яких переважають терасово-акумулятивні форми рельєфу. Північно східна частина області (лівобережжя Дністра) припадає на окраїну Подільської височини (висотою до 430 м), де панує денудаційний рівнинний рельєф з ерозійно-балковими та карстовими формами.

Джерело: Геологічні пам’ятки України: У 3 т. / В.П. Безвинний, С.В. Білецький, О.Б. Бобров та ін.; За ред. В.І. Калініна, Д.С. Рурського, І.В. Антакової. — К.: ДІА, 2006. — Т. І. — 320 с.

Tags:

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  https://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com