ГЕОЛОГІЧНІ ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНИ. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
У геоструктурному відношенні південно-західна частина області охоплює покривно-складчасті споруди Зовнішніх Карпат та внутрішні частини Передкарпатського прогину, центральна — зовнішню частину цього прогину, північно-східна — окраїну Східноєвропейської платформи.
У межах області трасуються майже всі крупні структури, що складають Зовнішні Карпати — Мармарошський масив, утворений переважно метаморфічними сланцями та теригенно-карбонатними породами палеозойського віку; Рахівський, Чорногорський покриви, Кросненська зона та Скибовий покрив, у будові яких беруть участь дислоковані флішові утворення крейдового — ранньоміоценового віку загальною потужністю біля трьох тисяч метрів.
Внутрішню частину Передкарпатського прогину складають дві крупні самостійні складчасто-покривні структури — Бориславсько-Покутський та Самбірський покриви. У будові першого приймають участь глибинні антиклінальні структури, ускладнені насувами одна на одну. Вони складені флішовими відкладами нижньої крейди-нижнього міоцену, що перекриті потужною нижньоміоценовою моласою, у складі якої значне місце займають соленосні та олістостромові утворення. На межиріччі Лючки — Черемошу ці глибинні структури виходять на поверхню, утворюючи низькогірські пасма. У північно-східному напрямку Бориславсько-Покутський покрив насунутий на Самбірський і подекуди майже повністю перекриває його. У будові Самбірського покриву переважають різні за розмірами луски (субпокриви), складені лише моласою міоценового віку, в розрізі якої значну участь займають олістостромові та соленосні утворення. Цей покрив, у свою чергу, на значну відстань у північно-східному напрямі насунутий на зовнішню частину прогину — Більче-Волицьку зону. Вона по суті є зануреною за системою скидів північно-західної орієнтації окраїною Східноєвропейської платформи, заповненою потужною товщею ранньоміоценової моласи.
Фундамент платформи складають кристалічні сланці та гранітоїди архею — раннього протерозою. Осадовий чохол складають відклади венду, палеозою, мезозою та кайнозою, що утворюють самостійні структурні поверхи, відокремлені базальними горизонтами — Дністровську перикратонну монокліналь, Боянецький прогин, Стрийський юрський прогин, Львівську крейдову мульду та кайнозойський структурний поверх, складений малопотужною карбонатно-теригенною товщею, що залягає майже горизонтально і перекривається чохлом субаквальних( алювіальних), субаеральних (еолово-делювіальних, елювіальних) та проміжних (делювіально-колювіальних, елювіально-делювіальних, делювіально-зсувних) утворень пліоцен-четвертинного віку.
Значну частину території області займають Українські Карпати, високо-, середньо- та низькогірський рельєф яких утворює протяжні пасма та гірські масиви, розчленовані численними водотоками різних параметрів. Це Чивчинські гори (г. Чивчин, 1766 м), Гринявські гори (г. Баба-Людова, 1590 м), Чорні гори (г. Говерла, 2061 м — найвища гора Українських Карпат), Горгани (г. Сивуля, 1818 м), Покутсько-Буковинські Карпати (1491 м). Мальовничою складовою високогірного рельєфу є льодовикові форми (цирки, кари, карлінги). На правобережжі Дністра простягається Передкарпатське низькогір’я, яке складають Покутське, Слобода-Рунгурське, Майданське низькогір’я; Войнилівська та Прилуквінська височини; Івано-Франківська, Калуська, Рожнятівська улоговини, у межах яких переважають терасово-акумулятивні форми рельєфу. Північно східна частина області (лівобережжя Дністра) припадає на окраїну Подільської височини (висотою до 430 м), де панує денудаційний рівнинний рельєф з ерозійно-балковими та карстовими формами.
Джерело: Геологічні пам’ятки України: У 3 т. / В.П. Безвинний, С.В. Білецький, О.Б. Бобров та ін.; За ред. В.І. Калініна, Д.С. Рурського, І.В. Антакової. — К.: ДІА, 2006. — Т. І. — 320 с.
Tags: геологія
Коментувати