Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

До змісту

При класифікації лісорослинних умов Українських Карпат використані типологічні принципи П.С.Погребняка, Д.В.Воробйова, за якими основними таксономічними одиницями є: тип лісорослинних умов ( тип лісової ділянки, едатоп), тип лісу і тип деревостану.

Найбільшою одиницею є тип лісорослинних умов, який об’єднує однорідні ґрунтово-гідрологічні умови. Центральна одиниця − тип лісу, який об’єднує ділянки подібні за ґрунтово-кліматичними і гідрологічними умовами. Найменшою таксономічною одиницею є тип деревостану, який об’єднує ділянки з однаковим складом лісової рослинності. Типи деревостану можуть бути корінними і похідними. Використовуючи ці принципи, нами здійснена класифікація лісорослинних умов та типів лісу даного регіону.

При складанні єдиної класифікації типів лісу Карпат використані дослідження З.Ю.Герушинського (1957, 1958, 1988), а також публікації співробітників Закарпатської лісової дослідної станції (Пастернак та ін., 1961; Чубатий, 1965; Молотков, 1966 ) та інших досліджень (Федець, 1957, 1966; Колішук, 1958; Стойко, 1960, 1967; Остапенко, 1961, 1978; Комендар, 1966; Голубець, 1967, 1978; Чернявський, 1983, 1990). За останні роки здійснено коректування і уточнення складеного раніше номенклатурного списку типів лісу, який використовувався при проведенні лісовпорядкування і в практичній діяльності лісових підприємств Українських Карпат на протязі 25 років. У результаті коректування в одних випадках виділено нові типи лісу, а в інших − дрібні типи лісу, подібні за своїми особливостями, об’єднані разом.

За спільністю ґрунтово-гідрологічних та кліматичних ознак, видового складу деревних порід і надґрунтового вкриття, місцерозташуванням і лісівничими особливостями в Карпатському регіоні виділено 78 типів лісу, які належать до 14 типів лісорослинних умов (табл.13).

При найменуванні типів лісу прийняті принципи, запропоновані Д.В.Воробйовим (1953, 1969). До загальноприйнятих положень у наведеній класифікаційній схемі для типів лісу дуба скельного додатково введено назву “нагірний” субір, “нагірна” судіброва чи діброва, що характеризує географію і рельєф формування названих типів лісу.

Таблиця 13. Класифікаційно-номенклатурний список типів лісу Українських Карпат

N пп Тип лісо-рослин. умов Тип лісу Індекс типу лісу Площа поширення і зустрічність типів лісу в тис. га
Всього
тис. га %
А  − БОРИ
1 А3 Вологий смереково-сосновий бір А3 – см С 0.09 0.09
2 Вологий гірсько-сосновий бір А3 – Сг 1.48 1.48 0.13
3 Вологий кедрово-смерековий бір А3 – кСм 0.47 0.47 0.04
4 А4 Сирий смереково-сосновий бір А4 – смС 0.24 0.24 0.02
5 Сирий гірсько-сосновий бір А4 – Сг 0.18 0.18 0.01
В − СУБОРИ
6 В2 Свіжий смереково-сосновий субір В2 – смС 0.41 0.07 0.48 0.03
7 Свіжий чисто-буковий субір В2 – Бк 0.36 0.17 0.09 0.62 0.05
8 Свіжий дубовий нагірний субір В2 – Дск 0.10 0.10 -
9 В3 Вологий чисто-буковий субір В3 – Бк 0.39 0.01 0.40 0.03
10 Вологий смереково-сосновий субір В3 – смС 1.52 1.52 0.13
11 Вологий ялицево-смерековий субір В3 – яцСм 5.09 0.07 1.29 6.45 0.55
12 Вологий кедрово-смерековий субір В3 – кСм 5.91 0.17 6.08 0.55
13 Вологий модриново-кедрово-смерековий субір В3 – мд кСм Фрагментами
14 Вологий гірсько-сосновий субір (в комплексі з сугрудуватими підтипами) В3 – Сг 5.12 0.25 5.37 0.46
15 Вологий чисто-смерековий субір В3 – См 13.82 1.99 1.91 17.72 1.52
16 Вологий зелено-вільховий субір (в комплексі з сугрудуватими підтипами) В3 – Вх.з 0.12 0.10 0.32 0.02
17 Вологий кедрово-гірсько-сосновий субір В3 – кСг 0.08 0.08
18 В4 Сирий смереково-сосновий субір В4 – смС 0.39 - - 0.39 0.03
19 Сирий чисто-смерековий субір В4 – См 0.86 0.23 - 1.09 0.90
20 Сирий кедрово-смерековий субір В4 – кСм 0.39 - 0.37 0.76 0.06
21 Сирий гірсько-сосновий субір В4 – Сг 1,34 - - 1-34 0.12
С − СУГРУДИ
22 С1 Суха нагірна судіброва (з фрагментами сухих дібров) С1 – Дск 0.18 0.38 2.31 2.87 0.25
23 С2 Свіжа нагірна судіброва С2-Дск 0.03 - 0.78 0.81 0.07
24 Свіжа грабова судіброва С2-гД 3.45 5.37 0.78 9.54 0.82
25 Свіжа ялицева судіброва С2-яцД 0 48 - 0.48 0.04
26 Свіжа букова судіброва С2-бкД 2.90 0.09 - 2.99 0.26
27 Свіжа нагірна букова судіброва С2-бкДск - 4.38 0.71 5.09 0.44
28 Свіжа грабова субучина С2-гБк 2.27 19.48 2.60 24.35 2.09
29 Свіжа смереково-ялицева субучина С2-см-яцБк 5.38 0.06 0.09 5.53 0.48
30 Свіжа дубово-букова суяличина С2-д-бкЯц 0.70 - 0.21 0.91 0.08
ЗІ Свіжа смереково-букова суяличина С2-см-бкЯи 1.91 0.28 0.08 2.27 0.20
32 Свіжа буково-ялицева сусмеречина С2-бк-яцСм 1.68 0.01 - 1.69 0.14
33 С3 Волога грабова судіброва С3- гД 10.75 1.80 0.07 12.62 1.08
34 Волога ялицева судіброва С3-яцД 6.49 - 004 6.53 0.53
35 Волога букова судіброва С3-бкД 2.47 1.14 0.14 3.75 0.32
36 Волога нагірна грабова судіброва С3-гДск - 1.32 - 1.32 0.11
37 Волога нагірна букова судіброва С3-бкДск - 1.86 - 1.86 0.16
38 Волога грабова субучина С3-гБк 4.33 19.06 1.74 25.13 2.16
39 Волога чиста субучина С3-Бк - 52.93 0.26 53.19 4.56
40 Волога грабово-ялицева субучина С3-г-яцБк 3.93 0.44 1.36 5.73 0.49
41 Волога ялицева субучина С3-яцБк 6.00 6.00 0.20 12.20 1.42
42 Волога смереково-ялицева субучина (в комплексі з смерековими субучинами) С3-см-яцБк 30.83 25.65 0.58 57.00 4.52
43 Волога приполонинна яворова субучина С3-явБк - 14.69 - 14.69 1.26
44 Волога дубово-букова суяличина С3-д-бкЯц 11.44 0.08 5.65 17.17 1.47
45 Волога букова суяличина С3-бкЯц 9.00 4.00 6.00 19.00 2.00
46 Волога буково-ялицева сусмеречина С3-бк-яцСм 100.82 81.10 16.12 215.95 14.18
47 Волога ялицева сусмеречина С3-яцСм 10.00 6.00 2.00 88.00 2.50
48 Волога високогірна сусмеречина С3-См 40.06 17.35 13.62 71.03 6.96
49 Волога кедрова сусмеречина С3-кСм 0.67 0.23 - 0.90 0.08
50 С4 Сира дубова суяличина (в комплексі з дубово-буковою яличиною) С4-дЯц 0.22 - 0.36 0.58 0.05
51 Сира смереково-букова суяличина С4-см-бкЯц 4.22 0.06 0.30 4.58 0.39
52 Сира буково-ялицева сусмеречина С4-бк-яцСм 0.98 0.01 0.08 1.07 0.09
53 Сира чиста сусмеречина (в комплексі з сирою смеречиною) С4-См 1.78 0.24 0.06 2.08 0.18
54 Сира сучорновільшина С4-Вх(ч) 0.77 0.25 0.33 1.35 0.12
55 Сира сусіро-вільшина (в комплексі з груду-ватими і підтипами) С4-Вх(с) 2.29 0.43 0.83 3.55 0.31
D – ГРУДИ - 0.10 - 0.10 -
56 D2 Свіжа нагірна грабова діброва D2-гДск
57 Свіжа грабова діброва D2-гД 7.44 1.78 11.46 20.68 1.77
58 Свіжа букова діброва D2-бкД 1.93 1.29 9.74 12.96 1.11
59 Свіжа нагірна букова діброва D2-бкДск - 5.8 3.47 9.15 0.79
60 Свіжа грабова бучина D2-гБк 7.38 22.13 18.65 48.16 4.34
61 Свіжа чиста бучина D2-Бк 1.04 15.21 - 16.25 1.40
62 Свіжа ялицева бучина D2-яцБк 2.36 0.23 0.18 2.77 0.24
63 D3 Волога грабова діброва D3-гД 6.33 9.18 0.61 16.12 1.38
64 Волога букова діброва D3-бкД 2.25 0.55 0.30 3.10 0.27
65 Волога ялицева діброва D3-яцД 0.22 1.09 0.07 1.38 0.12
66 Волога грабова бучина D3–гБк 8.62 33.52 6.12 48.26 4.14
67 Волога чиста бучина D3-Бк - 87.69 0.10 87.79 7.53
68 Волога грабово-ялицева бучина D3–г-яцБк 9.08 0.41 4.87 14.36 1.23
69 Волога ялицева бучина D3-яцБк 1.00 2.00 1.00 4.00 0.70
70 Волога тисова бучина D3-тсБк 0.05 0.03 - 0.08 -
71 Волога смереково-ялицева бучина D3-см-яцБк 10.27 17.09 2.51 33.87 2.21
72 Волога грабово-букова яличина D3-г-бкЯц 6.30 1.41 8.56 13.20 1.03
73 Волога букова яличина D3-бкЯц 1.00 0.50 2.00 3.50 0.40
74 Волога смереково-букова яличина (з фрагментами свіжих підтипів) D3-см-бкЯц 22.43 16.83 21.30 60.56 5.20
75 Волога буково-ялицева смеречина D3-бк-яцСм 22.01 27.72 4.41 51.60 4.83
76 D4 Сира діброва (в комплексі з сугрудкуватими підтипами D4-Д 0.89 0.54 0.03 1.40 0.13
77 Сира бучина D4-Бк 0.03 0.03 - 0.06 -
78 Сира чорновільшина D4-Вх(ч) 1.01 0.19 0.76 1.96 0.17
Всього 472.70 521.80 175.20 1169.70 100.0

Наступна стаття

Джерело: Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник – Львів: видавництво “Піраміда”, 1996. – 208с.

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  https://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com