До змісту

Ліси регіону Українських Карпат, які розмішені на території Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей відіграють важливу роль в народному господарстві нашої держави. Вони е джерелом деревини, харчових та кормових ресурсів. Лісові насадження, завдяки своїм захисним якостям, запобігають ерозійним процесам, зберігають вологу і підвищують багатство ґрунтів, захищають береги річок і водойм від забруднення і руйнування, виконують кліматоутворюючі, санітарно-гігієнічні, рекреаційні та естетичні функції.

За останнє сторіччя площа лісів карпатських областей дуже зменшилась. Їх суцільна вирубка проводилась з метою розширення пасовищ для тваринництва в гірських районах, а в передгірських − з подальшим використанням цих угідь під сільськогосподарські культури. Так, тільки лісистість Чернівецької області з 1847 по 1929 рр. зменшилась від 43,2 до 24,6 % (Швиденко, 1961). Площа лісів стала меншою на 150 тис.га, в той час, як з 1847 по 1940 рр. висаджено тільки тисячу гектарів лісових культур. Аналогічні зміни пройшли і в інших районах Карпатського регіону. Лише за останні десятиріччя спостерігається збільшення лісистості на 2 – 5%.

Аналіз динаміки вкритих лісом площ держлісфонду за категоріями захищеності, віковими групами і запасами в регіоні Карпат свідчить про інтенсифікацію лісогосподарського виробництва. За станом на 1988 р. (табл. 8) загальна лісова площа регіону становить 2,26 млн.га. або 23,0 %, вкритих лісом − 1,5 млн.га, або 25,3 % лісів країни. Якщо за площею лісу Українські Карпати займають 1/4 частину держлісфонду держави, то за запасом на долю Карпат припадає майже 1/3 частина, або 29,4 %. Такі цінні в народному господарстві породи як бук та ялина складають, відповідно, 92,1 і 97,4 % загального запасу країни. На душу населення в Карпатах припадає за площею лісів у 2,5, а за запасом у 6 разів більше, ніж загалом у державі.

В економіці України лісам Карпат відводиться одне з важливих місць. Загальний середній приріст насаджень тут становить 6,1 млн.м³, а на 1 га вкритої лісом площі – 5,1 м³, проти 3,9 м³ в країні.

Виходячи із 80-100-річного обороту рубки, щорічний допустимий розмір лісозаготівлі, який припадає на душу населення в Карпатах, відповідає тому мінімальному розміру споживання деревини (близько 1 м³/рік), який визнаний у світі критерієм необхідного забезпечення лісовими матеріалами.

Таблиця 9. Динаміка лісових ресурсів Карпатського регіону та України

Лісистість Українських Карпат складає 41,4%. Враховуючи гірський характер регіону, в якому розвинені тенденції до ерозійних процесів, збільшення лісистості району є одним із найважливіших і відповідальних завдань охорони навколишнього середовища. В складі лісів Карпат велика кількість різноманітних цінних порід: дуб, бук, смерека, ялиця, ясен, в’яз, явір, берека та інші. Завдяки м’якому клімату створюються сприятливі умови для росту високопродуктивних буково-смереково-ялицевих насаджень, що досягають до тисячі кубометрів запасу деревини на одному гектарі.

Різноманітність природних і економічних умов в Карпатах обумовили різні вимоги до лісів з точки зору інтересів народного господарства. Структури лісів за групами, площами та категоріями віку значно краща в Карпатах, ніж в Україні загалом.

Загальна площа держлісфонду Карпат за своїм призначенням представлена І та II групами лісів, які відповідно вирішують завдання раціонального використання і відновлення лісових ресурсів. До першої групи віднесені захисні ліси − водоохоронні, ґрунтозахисні, а також ліси спеціального призначення: зелені зони, заповідники, курортні, приполонинні та інші. До другої групи належать експлуатаційні ліси, що забезпечують народне господарство країни деревною сировиною. Надаючи велике значення лісам першої групи, основним призначенням яких є захисні, санітарно-естетичні функції, площа їх постійно збільшується. Якщо в 1956 р. площа лісів І групи складала 14.6 %, то в 1988 р. вона зросла в 2.8 рази.

Сучасний стан розподілу земель лісового фонду Українських Карпат за категоріями земель (табл. 10) характеризується тим, що не покрита лісом площа постійно зменшується. Якщо в 1961 р. в Карпатах непокрита лісом площа складала 3,5%, то вже в 1988 р. вона не перевищувала 0,9%. Однак можливості для розширення площ під ліси досить обмежені. Практично всі невикористовувані землі частково заліснені, причому заліснення цих земель проводиться передовсім з екологічних міркувань. За останні десятиріччя покрита лісом площа підвищилась із 78,1% (1961 р.) до 91,0% (1988р.), а загальна площа держлісфонду за період з 1956 р. до 1988 р. збільшилася більш, як на 100 тис.га.

Різний ступінь освоєння лісів у повоєнний період знайшов своє відображення в розподілі покритої лісом площі за віковою структурою (табл. 11). Так, у Карпатах 75,5 % вкритої лісом площі припадає на молодняки і насадження середньовікової групи, що на 6,6% менше, ніж загалом в Україні. Тільки 24,5% − це площі пристигаючих і стиглих лісів, хоча їх відсоток для інтенсифікації лісокористування повинен бути вищим, як мінімум, в 1,5 рази. У розподілі покритої лісом площі за віковою структурою спостерігається тісний зв’язок між рубками, вітровалами і віковою структурою. Найбільш омолодженими є ліси Івано-Франківської області, які найбільш постраждали від суцільних рубок і стихійних лих. Різкі вікові зміни характерні, як правило, для більш простих за складом лісам. Складні за структурою хвойно-листяні ліси виявились більш стійкими до несприятливих природних явиш і стихійних бід.

Інтенсивна заготівля стиглого лісу в Карпатах у передвоєнні та повоєнні роки призвела до зниження запасів стиглого лісу і визначила різке збільшення площ молодняків. До 1971 р. пристигаючі, стиглі і перестійні деревостани постійно зменшувались за площею і лише, починаючи з 1980 року, спостерігається деяке їх збільшення. Таке виснаження лісів експлуатаційного запасу потребує суворого дотримання розрахункової лісосіки і правил рубок догляду та головного користування в гірських лісах, що буде сприяти поступовому відновленню лісосировинних ресурсів Карпат і регулюванню розподілу лісів за вікового структурою.

Таблиця 10. Динаміка розподілу площ держлісфонду Українських Карпат за категоріями земель

Таблиця 11. Вікова структура вкритих лісом площ держлісфонду регіону Карпат та України

Вікова структура лісів до 2000 р. майже не зміниться. Лише після 2020 р. очікується поліпшення їх вікової структури до оптимального рівня.

Оскільки в Карпатах мали місце переруби стиглих лісів у довоєнні і повоєнні роки, розмір головного лісокористування у 1965 році був обмежений розрахунковою лісосікою. Рубки догляду за лісом також не збільшувалися, тому що ними охоплені в основному всі площі насаджень, які вимагають догляду. У 2000 р. в Карпатському регіоні, так як і в Україні, заготівля лісу від головного користування, а також від всіх рубок догляду залишиться на рівні базового 1990 р.

У 2000 р. в Карпатському регіоні буде заготовлено деревини від рубок головного користування 2,6 млн.м3, або 38,8% і від рубок догляду – 2,4 млн.м3, або 30,3% віл обсягів заготівлі в Україні. Приріст від головних рубок за прогнозом до 2000 р. проти 1990 р. передбачається у Львівській, а від рубок догляду в Івано-Франківській та Чернівецькій областях (Бойко, Мікловда, 1994).

Аналіз розрахунків, які базуються на принципах безперервності та раціонального лісокористування, свідчить, що передбачувані обсяги заготівлі деревини максимально можливі. На такому приблизно рівні рубки лісу в перспективі повинні залишитися, а після обліку можуть бути скорочені. Резерви росту обсягів користування лісом у державі використані сповна. Тому в структурі витрат лісу істотних змін не передбачається.

Таблиця 12. Динаміка розподілу покритої лісом площі за переважаючими породами в держлісфонді Українських Карпат (тис.га / %)

Основною лісоутворюючою породою північних мегасклонів Карпат є смерека, яка за станом на 1988 р. займала 42% покритої лісом площі, а на південних − бук − 37,7 % покритої лісом площі (табл.12).

Якщо на Прикарпатті за останні десятиріччя спостерігається тенденція зменшення площі хвойних лісів, особливо смерекових, то в Закарпатті прослідковується інша картина. Загалом поліпшилась динаміка розподілу покритої лісом площі за породами. Збільшилась площа букових і дубових лісів за рахунок малоцінних деревостанів з перевагою граба, берези, осики. Збільшення площі хвойних порід проходить за рахунок розширення насаджень з переважанням таких цінних порід як ялиця, кедр, модрина, а також заліснення кам’янистих розсипів сосною.

Таким чином, за останні два десятиріччя в Карпатах зростає тенденція відновлення корінних деревостанів. Удосконалення лісогосподарських заходів сприятиме поліпшенню якості лісових насаджень Карпат. У зв’язку з цим збільшиться загальний запас деревини, підвищиться роль водоохоронних, санітарно-гігієнічних, ґрунтозахисних та інших функцій лісу.

Однією із важливих задач подальшого удосконалення організації території є зосередження всіх лісів у одного власника − держлісфонду, де ведення лісового господарства ведеться більш кваліфіковано, ніж в інших дрібніших фондотримачів.

Наступна стаття

Джерело: Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник – Львів: видавництво “Піраміда”, 1996. – 208с.