Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

До змісту

Обавський камінь височіє в західній частині улоговини, яка оточує урочище Синяк. Здалеку він представляє собою горбатий хребет з двоголового вершиною.

закарпаття, туризм, вулканічні карпати

Обавський камінь – кінцевий пункт багатьох походів вихідного дня

Назву гора отримала від села Обава, розташованого біля її підніжжя на західній стороні.

Дорога на вершину позначена білим маркуванням. Траса починається біля туристичної бази «Форель» й спочатку йде правим берегом річки Синявки. Перейшовши міст через Підобавский Потік (права притока Синявки), туристи проходять повз риборозплідник та клуб-їдальню санаторію «Синяк».

До вершини потрібно подолати висоту близько 650 метрів. Сходження займе близько двох годин.

Дорога веде узліссям, потім входить в ліс та в’ється дуже крутим схилом до самої вершини.

Гірське повітря, насичене хвойним ароматом, робить сходження легким та приємним. Дорогою зустрічаються часті джерела.

Дорога тягнеться відрогом Обавського каменю й під самою вершиною згортає вправо. Недалеко від повороту є сідловина між двома найвищими точками вершини. Здалеку вона нагадує щербину. З лівого боку сідловина обривається стрімкою стіною, заввишки близько 80 метрів.

Від цього відслонення вулканічних порід й отримала свою назву вся гора.

Швидше за все, гора в минулому мала тільки одну вершину. Під впливом потужних тектонічних сил, вона давно розкололася, й північна її частина опустилася трохи нижче. На лінії зламу виникла кам’яна стіна, а гора вищербилася. Новоутворена сідловина роздвоїла єдину вершину.

На північному кінці сідловини підіймається більш висока частина вершини. Її висота сягає 1007 метрів. Вона вкрита суцільним лісом й на ній немає скельних відслонень. Тому ми піднімаємося на південну, не таку високу, але відслонену, з усіх сторін відкриту, голу вершину, висотою 982 метри. Це і є власне Обавський камінь − мета нашої екскурсії.

На самій сідловині, при дорозі, яка тут переходить в гірську стежку, б’є джерело з крижаною водою.

Від джерела стежка звертає вліво. Нею, як кам’яними сходами, піднімаємося на вершину − гірську галявину полонинського типу.

З висоти Обавського каменю на всі боки відкривається панорама гір. Кругом громадяться вкриті лісами вершини, прорізані глибокими долинами хребти. Один з них кільцевим валом оточує всю Синявську улоговину. На дні улоговини − село Синяк з крихітними будиночками, що здаються звідси, з гори, іграшковими.

На північному сході горизонт закриває двоголовий Стій. Вдалині, на півночі, синіє пласка громада Полонини Рівної. Далеко на півдні, біля підніжжя Карпат, розстеляється рівнина. На сході височіє вулканічний масив Великий Діл, а під ним сріблястою стрічкою в’ється в бік Мукачева ріка Латориця.

Обавський камінь − це створена самою природою велетенська оглядова вежа, звідки відкривається грандіозна панорама Карпат.

Наступний розділ

Источник: Лазаренко Э.А. По вулканическим Карпатам. Путеводитель. – Ужгород: Карпаты, 1978. – 96 с.
Переклад О.Цапулич

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  https://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com