До змісту

Притулившись до підніжжя Карпат, Ужгород розташувався на обох берегах річки, що дала йому назву. Сліди вулканізму в місті проявляються в багатьох місцях. Перш за все, історичне ядро поселення виникло на останці вулканічного купола, який підноситься в центрі міста. Значно пізніше його вершину увінчала фортеця, й височина отримала назву Замкова гора.

Замкову гору омиває Уж, а в минулому, уздовж північно-західного схилу протікав ще й його рукав − Малий Уж. Місцевість була заболочена, отже височина, що сягає всього лише близько 30 метрів висоти, служила зручним місцем проживання для первісних людей.

Найдавнішими жителями Замкової гори були неандертальці. Про це свідчать виявлені археологічні знахідки мустьерської епохи давньокам’яного століття. Нуклеуси, скребки, кам’яні ножі та інші предмети з чорного кременю, опалу, обсидіану пролежали в землі близько 50 тисяч років до нашої ери.

Час йшов. І в новокам’яному столітті, і в епоху бронзи, раннього та розвиненого залізного віку на вершині Замкової гори існувало поселення. Поступово воно переросло в первісне укріплення − огороджене земляним валом городище.

У VII-IX століттях на місці городища слов’яни збудували фортецю, яка постійно зміцнювалась, й в X-XI століттях була одним із значних військово-оборонних споруд Давньоруської держави на південному заході. На будівництво замку пішли міцні вулканічні породи − андезит та базальт. Фортеця не раз перебудовувалася відповідно до вимог фортифікації й до кінця XVII століття, в основному, придбала сучасний вигляд. Шматки вулканічних порід можна добре розгледіти в зовнішніх оборонних стінах.

Тепер в замку розміщується краєзнавчий та художній музеї. До слова, поряд з замком розташований музей народної архітектури та побуту. Це один з перших такого роду музеїв на Україні. У ньому на відкритому повітрі виставлені найкращі зразки народної архітектури всіх районів Закарпатської області. Музей дає наочне уявлення про старе, що пішло безповоротно в минуле, закарпатське село.

У дворі замку стоїть скульптура Геракла, який вбиває дубиною Лернейську гідру. Напис на скульптурі свідчить, що вона була відлита в Ужгороді у 1842 році. Ця скульптура опосередковано має відношення до процесів вулканізму в Карпатах. Вона відлита з заліза, виплавленого з місцевої руди, яку видобували в ті ж часи в околицях Ужгорода.

Давня фортеця та прилеглі до неї споруди на Замковій горі є домінантами в панорамі Ужгорода.

Наступний розділ

Источник: Лазаренко Э.А. По вулканическим Карпатам. Путеводитель. – Ужгород: Карпаты, 1978. – 96 с.
Переклад О.Цапулич