Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

ЗМІСТ

8 ПРОГРАМА ЗАХОДІВ

8.1. Поверхневі води

8.1.2. Заходи, спрямовані на зменшення забруднення поживними речовинами

8.1.2.2. Заходи, спрямовані на зменшення забруднення поживними речовинами від дифузних джерел

У загальній структурі земельних ресурсів сільськогосподарські угіддя складають тільки третину території Закарпатської області. Унаслідок цього, на значній частині території водозбору Верхньої Тиси не застосовуються жодні добрива. Продуктивність сільського господарства є доволі низькою і застосування гною та добрив – головних постачальників надлишкового азоту – не спирається на науково обґрунтовані нормативи.

Більшість прибережно-захисних смуг уздовж річок розорано і через берегову ерозію у воду змиваються біогенні речовини, що спричинює зміну хімічного складу води (у ній, в першу чергу, бракує кисню, від чого змінюється видовий склад, наприклад, риби) та замулювання русла. Однією із основних причин критичного екологічного стану у водоохоронних зонах і прибережно-захисних смугах на потоках і річках області є відсутність єдиного господаря на землях водного фонду. На даний час прибережні захисні смуги не закріплені за водогосподарськими організаціями або за місцевими громадами, державні акти на право постійного користування ними не видано в повному обсязі.

Базові заходи

Жодна обласна програма не передбачає базові заходи щодо зменшення надходження поживних речовин у поверхневі водні тіла через водну ерозію та стік з сільськогосподарських територій. Обидва чинники мають вкрай обмежений потенціал активного впливу на скорочення скидів поживних речовин від дифузних джерел забруднення.

Додаткові заходи

Додаткові заходи щодо зменшення надходження поживних речовин від дифузних джерел жодною обласною програмою не передбачені.

Висновки

Скиди поживних речовин з дифузних джерел неможливо виміряти і складно визначити. Провести оцінку тисків забруднення від дифузних джерел на водозборі такої великої річки як Тиса можливо тільки за допомогою складного математичного моделювання з урахуванням індивідуальних шляхів надходження у водну систему, використанням інформації про землекористування, гідрологічних, гідрогеологічних та ґрунтознавчих даних. Тому це питання потребує поглибленого дослідження упродовж першого та наступних циклів реалізації НПУБРТ.

Рекомендовані заходи

У першому циклі впровадження НПУБРТ рекомендуються такі заходи:

• завершення процесу винесення в натуру водозахисних смуг та визначення органів, відповідальних за їх підтримання,
• залуження та заліснення прибережних смуг,
• застосування ННТ в землеробстві та тваринництві, у тому числі:

○ впровадження обліку добрив та гною, що використовуються у землеробстві,

○ використання в тваринництві кормів з низьким вмістом азоту.

Наступна стаття

Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)

Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

Tags: Водна рамкова директива, Дунайська конвенція